“Ходить по місту жінка…”

Related posts:

1. “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
2. “Відбило небо у воді…” Відбило небо у воді Незайманість блакиті. Стоять берізки молоді У бабиному літі. І кожна золотом горить, Під вітерцем тріпоче. У […]...
3. Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
4. “Всякому місту – звичай і права…” Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій […]...
5. “Хтось там інший ходить, топче квіти…” Хтось там інший ходить, топче квіти І толоче трави у росі… А що нам робити, милий світе, Що зійшовся на […]...
6. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
7. “Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями…” Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями. І протези погупують так, наче яблука. І вдовиця-шипшина палає коралями. І листочки за вітром […]...
8. “Я люблю по неходженый стежці ходить…” Я люблю по неходженій стежці ходить, А протоптану – промину! Я люблю бездоріжжя шукать і відкрить І непізнану далину. Як […]...
9. “Ходить хвора мати, простяга долоні…” Пам’яті подруги дитячих літ Галинки Ходить хвора мати, простяга долоні, Щоб у них поклали правдоньку її. І мене питає, чи […]...
10. Как тяжело ходить среди людей Там человек сгорел Фет Как тяжело ходить среди людей И притворятся непогибшим, И об игре трагической страстей Повествовать еще не […]...
11. ВЕРЕСЕНЬ Обсіялось. Зерно ще не зійшло. Поля лежать, мов скупані в блакиті. Край шляху зупинилося село І гріється у бабиному літі. […]...
12. “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
13. ХОДИТЬ ОСІНЬ Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]...
14. ХОДИТЬ ВЕЧІР Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи […]...
15. “Ходить вітер…” Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]...
16. “Бог ясний поміж людьми ходить…” Бог ясний поміж людьми ходить. Бог навчає людей роботи: “Розбудіте, полийте потом, І уродить земля, уродить”. А Диявол його не […]...
17. “Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...
18. СТЕЖКИ Спускалося сонечко на зелену гору, Протягнувся туман по синьому морю; А по зеленій луці молодець блукає, Смутний походжає, пісеньку співає: […]...
19. НА БАЛАТОНІ 1 На Балатоні осінь золота, Пливе в повітрі сива павутина. Пишу тобі до Києва листа, Слова мені нашіптує калина. Вона […]...
20. ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й […]...
21. “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
22. “Прекрасна жінка ця – в печалі…” Прекрасна жінка ця – в печалі. Про що її сумні думки? Що лебедино від’ячала Любов у молоді роки? Дивилась раною-душею […]...
23. “Жінка ця жагуча, нетутешня…” Жінка ця жагуча, нетутешня Поглядом, як спалахом душі, Обпікає тих необережних, Кого той вогонь приворожив. І, як ніч, – глибока […]...
24. З КНИГИ “ВЕРЕСЕНЬ” Біла пушинка пливе над сіножаттю – легке суденце, Несене струменем вітру, куди забажає недбалий. Десять одного гнізда промінясто розходиться щоглів; […]...
25. “Я лиш пригадую той рік…” Я лиш пригадую той рік І вечір той, коли, Не помічаючи доріг, Ми Києвом брели. Зима проймала до кісток, У […]...
26. БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...
27. ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН Не спалося, – а ніч, як море. Т. Г. Шевченко Крізь дошки підлоги, як день поник, Мороз добивавсь до тіла. […]...
28. ЖІНКА ІДЕ В САД Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, […]...
29. ЖІНКА Вона – химерна вода, Що по льодку біжить, Пилуючи зубцями – бурим ряботинням Під журкоти гладенькі водориї. То заховається під […]...
30. Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
31. ЖІНКА усі мої маски то мозаїка мого обличчя я – баня світлого храму я – темної мряки долина у темну мряку […]...
32. ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...
33. “…ця жінка – музика…” …ця жінка – музика мелодії смеркань і тиша смутку – листя золоте де біла квітка в кришталевій вазі де сон […]...
34. ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
35. ЗБУНТОВАНА ЖІНКА “рятуйте її ой пробі обвийте молінням коліна прокляттям набита утроба як гострим камінням” Ігор Калинець – “Вигадана кохана”. Жінко 20-го […]...
36. ВИГІДНА ЖІНКА Стрів на вулиці Матвія Панько Сарана. – Здрастуй, – каже. – Познайомся: Це моя жона. – Дуже радий, дуже радий! […]...
37. ТЕПЛА ЖІНКА Нервує чорне з білим Вабить остання сторінка Впала на темний килим Тепла жінка При фантастичнім лихтарнім світлі Оксамитова м’якість І […]...
38. “Жінка, яка без любови…” Жінка, яка без любови Заміж виходить, схожа на ту, що купила тісні черевики Останньої моди. Тому я не дам своєї […]...
39. ЖІНКА. ГОТЕЛЬ Ліфти снують туди і сюди, Люди снують вгору та вниз, А ти тут сиди, і сиди, і сиди, Тим часом […]...
40. ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...