Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІЧНИЙ ВОГОНЬ

– Де ви, душителі?..
Контрреволюція!
Тиша. Надгробне
холодномармурове мовчання –
Сиво сріблясті кремлівські ялини,
покручена цвинтарна горобина…
Гіркі почуття:
крик запізнілий, біль перетлілий
(волати про історчну неправду,
всеодно, що кусати лікті…)

Осінь. Листопад.
На прожилках листя опалого –
паморозь.
Сиза дорога сільська,
тіло тремтить під легкою одежею:
чи то від холоду,
чи від почутого щойно “Голосу…”,
що на вулицях Будапешту
танки… наші…
і на брукові – кров повстанців.

21 серпня 1968 року.
Тернопільський брук.
Спантеличено йду між людьми
і не бачу людей –
щось обмерло в мені:
танки на празьких майданах
і розстріляна нашими Празька весна.

Хто пояснить мені –
то Шопенова музика, Шандора Петерфі вірші
наливали мій мозок гіркотою істини?
Звідкіля той вогонь,
що на ньому скипали мій смуток і біль,
обливалася кров’ю душа?..
Вічна пам’ять вам.
Я зітхаю полегшено:
в нас – революція…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІЧНИЙ ВОГОНЬ - БАБІЙ СТЕПАН