Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Розпогодилось… Поле і квіти…”

Гей, заслаб чумак, заслаб молоденький
Та й у Криму на перевозі…
Народна пісня

Розпогодилось… Поле і квіти…
Далина – перекопський масштаб.
Як би хворість мені пережити,
Так уже ж недоречно заслаб.

Підкотилось до горла кавалком…
Хоч би швидше джерельце… в яру…
І не можу відставати від валки,
Самотою не зможу… помру…

Щось мені вже нема оковиду…
У степу не клекочуть орли…
Та ідуть, як і йшли, мов сновиди,
Й на ходу ремигають воли.

Щось мені вже й додому далеко…
Щось мені – у душі заметіль…
І чого б то, скажіте, у спеку
При сиваська заплакала сіль?

Щось на мене з близької долини
Замахнувся шаблями рогіз…
Я дійду до своєї родини,
Подолати б лише перевіз…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Розпогодилось… Поле і квіти…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР