“Понад кочів’я років опустілі…”
Понад кочів’я років опустілі,
По вигорілих пам’яті слідах
Несе нас у напруженому тілі
Нестримний, атомний нутром – літак.
Літак, чи вік (хіба у тому справа
на крилах в кого серце дриголить?)
І висісти ніяк не маєш права,
Щоб обіч втому спокоєм втолить.
Летим, пірнаєм в буднів сірі хмари,
Допоки гузд ще в теплі гнізда в’є,
І снять нові кати і яничари
На скелі тіло скинути моє –
Хай витече мій мозок на каміння
І кров на травах тихо спалахне…
За те, що я в червоному промінні
Вітчизні присягнув живим вогнем.
І кожен день життя – благословіння
Хвилює і наснажує мене.
1973 р.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)Related posts:
- “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
- “Понад лісами тихими – віки…” Понад лісами тихими – віки, І сонця злото – на сосні високій. Тут був би той, ще первозданний, спокій, Коли […]...
- ПОНАД ХМАРИ Понад хмари! Понад хмари, брате! Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо, Не зайшло туди […]...
- “Я – Леда, ти – цитаделя…” Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]...
- Напровесні понад ярами напровесні понад ярами воскресне темрявою дудочка із глини дівчат-сиріт покличе до діброви почути як зозуля сіє ряст дух притаївши цвісти […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- “Дрімають нетрі. Понад простір дикий…” Ю. Балкові Дрімають нетрі. Понад простір дикий Югає кібець – у синясту невідь. І, мов чаклун, вислухуючи крики, Ячить у […]...
- В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...
- “Понад степами, спекою, колоссям…” Понад степами, спекою, колоссям Видзвонює із ранку до темна… Мені, буває, жайвір той і досі З насущним хлібом небеса єдна. […]...
- ПЕРО Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці […]...
- КРЕМЕНЕЦЬ Майнула Кременеччина крилом, Крилом сосновим понад гори сині, Кремінне місто підвелось в долині, Як витязь із пошрамленим чолом. Струмує небо […]...
- “Я сів не в той літак…” Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак Але я сів Не в той […]...
- БАЙДА. Історична поема До великої покари На розпутті при дорозі Судять Байду яничари В Золотім Галатськім Розі. Суд скінчився.- Хлопці, гайда,- Мовив сам […]...
- З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- “Побиті комарі. Як серед бойовища…” Побиті комарі. Як серед бойовища І втомлений, і змучений лежу, Бо ще один розбійник вперто свище… По стелі – кров, […]...
- ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – Де ви, душителі?.. Контрреволюція! Тиша. Надгробне холодномармурове мовчання – Сиво сріблясті кремлівські ялини, покручена цвинтарна горобина… Гіркі почуття: крик […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- ОСЬМИЙ ПОМЕННИК ТАРАСОВІ ГРИГОРОВИЧЕВІ ШЕВЧЕНЦІ НА ВІЧНУЮ ПАМ’ЯТЬ І ми, врешті, запитаєм Тебе, боже правий, Коли уже мстити будем На царях лукавих, На владиках тих неситих Ті криваві […]...
- “А той літак, що летить до країни соняшників…” А той літак, що летить до країни соняшників, не здійснить посадки, бо там немає аеродромів, а моя підказка, що той […]...
- ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці […]...
- КЛИМЕНА Орел впивався кігтями в рамено, клював печінку… Але не про те я. А як тобі жилось тоді, Климено, нещасна, вірна […]...
- КАМІННЕ МОВЧАННЯ Я іду по камінні – болять довго труджені ноги, спотикаюся, падаю, розсікаю до крові коліна, по камінні здираюся вверх – […]...
- “Подивись не мене Йольцю…” Подивись на мене Йольцю – (Очі – вогкий сад). М’які лінії схили до мене – (Яблука в саду). Задрімав огник […]...
- ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
- “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
- ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
- “Вже стільки років…” Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від […]...
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- XXV. “Боюся глянути…” Боюся глянути на своє тіло. Теплі сліди ти зоставила у його травах. О, повернися скоро! Як очі сліз, мої уста […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- “У мавзолеї років шістдесят…” У мавзолеї років шістдесят Лежала всохла воскова фігура, Чия над світом пасмуга похмура Грозила всім – од палаців до хат. […]...
- “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
- “Я п’ять років займався політикою…” Я п’ять років займався політикою І став дурнішим у п’ять разів – Проспиртований злободенною пліткою, Я іще й досі не […]...
- “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…” Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів […]...
- “Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...
- “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
- “Коли, як свічка, догорає рік…” Коли, як свічка, догорає рік, А тут ще й туга другий тиждень мучить, Буває гарно перейти потік Містком, що Нусле […]...
- “Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...
- ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ СТУСА І Бота вбиває поетів. Сталін митців щонайкращих Довго виводив на скін. Стуса добив Горбачов. Завжди стріляють у мозок, нищать знеможене […]...