Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Коли, як свічка, догорає рік…”

Коли, як свічка, догорає рік,
А тут ще й туга другий тиждень мучить,
Буває гарно перейти потік
Містком, що Нусле з Вишеградом лучить,
І в синім сумерку знайомої кімнати
На софі Вашу постать відшукати.

Не знаю, чом, але уже давно
Болюче-ясно мозок мій працює.
Давно кохання золоте вино
Холодну кров у скронях не хвилює.
(Чи це заслуга, чи моя провина,
Та я волів – щонайтерпкіші вина).

Знов Рік Новий. Нові думки і туга…
Так гостро я ці дні майбутні бачу…
………………………………………..
Буває часом: мило мати друга,
Що все простить, і вигляд твій, і вдачу,
І зносить в янгольськім терпінні і любові
Твоє pendent Суданському Божкові.

31.ХІІ.1930, 12 год. Потяг.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Коли, як свічка, догорає рік…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ