“Покинуті поля і глоду кущ у полі…”

Related posts:

1. ПЂСНЬ 13-я. Ах поля, поля зелены Из сего: Изыдите от среды их… Прійди, брате мой, водворимся на селЂ. Тамо роди тя мати твоя (ПЂснь пЂсней). Ах […]...
2. ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
3. ЄЛИСЕЙСЬКІ ПОЛЯ Красивий зблизька і здаля Проспект Єлісейські Поля! Відкривсь він з майдану Конкорд – Широкий, прямий, як стріла… Сьогодні гуляє народ, […]...
4. “У чистім полі, в полі на роздоллі…” У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – […]...
5. ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабриканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен […]...
6. ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабріканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен […]...
7. “Там тополі у полі на волі…” Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись […]...
8. ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА Пливу загублена в часі й просторі, Розбитий корабель серед бурхливих хвиль, Довкруги пустка й тьма, вгорі лиш зорі І місяця […]...
9. САМОТА І зелені і сонця – прибуло за день всього… Зелене все доокруж з відтінками блакиті… Дивина, немов журба поетова, та […]...
10. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
11. В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, […]...
12. ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
13. СНІГ два птахи вдарилися грудьми над полем хліби за душу над виораним лицем сухе зерно в дитячій долоні паде тихий сніг […]...
14. “Поля – облоги і бур’ян…” Поля – облоги і бур’ян. Все рідше й рідше плуг їх оре. Молошний ранішній туман Про щось заховане говоре. Щороку […]...
15. “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
16. “Розляглись поля широкі…” Розляглись поля широкі, Несходимі, незміримі. Із боків хлюпнуть хлібами – Заколишуть і присплять. Плине хмара із-за моря Над лісами, над […]...
17. “Відлітають птахи, облітають сади…” Відлітають птахи, облітають сади, Спорожніли поля і городи. Ще немає снігів, але вже холоди Остудили і землю, і води. З […]...
18. “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
19. “Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...
20. “Споважніли поля. У лункій порожнечі…” Споважніли поля. У лункій порожнечі Лісосмуги кричать голосами останніх птахів. І такий над землею високий і лагідний вечір, Наче місячне […]...
21. Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
22. “Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...
23. “Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...
24. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
25. НА РІВНІ СВІТАНЬ мов покинуті числа – уламки обірваних вод і пташка звідусюди Січень-червень 1997...
26. “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
27. ПЕРЕД ОСІННЮ Люба! Літо минуло, Осінь холодна йде… А мені з тобою зустрітись Не довелося ніде. Де ти тепер – не знаю, […]...
28. ПОСТМІЛЕНІУМ МІЛЕНІУМ УРОЧО ПОЧИНАВСЯ, ПІД ГАСЛОМ – “УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ!” Без Кучми в Іордані вже скупався Месія, за яким ішли і […]...
29. ГРАКИ ВІДЛІТАЮТЬ Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна […]...
30. “Називаємо вогнем невогонь…” Називаємо вогнем невогонь тішимося тим щоденно молимося вогню що вмер – птахи замовкли – У кожного є світильник але помиляємося […]...
31. У ПОЛІ Гей, у мене був коняка, Був коняка-розбишака, Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. Гей, коняку турки вбили, Ляхи […]...
32. НА ПОЛІ БОЮ На полях сторожкого сьогодні Ми міцні і глибокі резерви. Цигарки в нас і ми не голодні, Та болюче напружені нерви. […]...
33. У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ! У полі, гей, у полі Літають три соколи, А я собі думаю, Чому я крил не маю? Коби ж то […]...
34. НА ПОЛІ БОЮ Вмирав стрілець. У стиснутій руці Холола тихо криця кулемета, А перед ним, по крижаній луці, Вела на бій запалена ракета. […]...
35. “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...
36. ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
37. ОБРУЧКА В ПОЛІ Проростають сніги, вруняться білою озиминою: то сяє в полі трилистому, наче триранному, тобою забута обручка на пальці. І вже ні […]...
38. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
39. “Ой, що то в полі за димове?..” Ой, що то в полі за димове? Чи то вірли крильцями б’ються? Ні, то Доля грядки копле, Красу садить, розум […]...
40. НА ІГОРЕВІМ ПОЛІ Ой у полі та стернистому, на старому Деревлянистому, явори стоять, гойдаються, ще й вітрами умиваються. Там Сварог схиливсь над стернями, […]...