Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Не раз, бувало, думав я про смерть…”

Не раз, бувало думав я про смерть,
Не про страшне і непідкупне жниво,
І не про те, як мовиться правдиво,
Що рівні перед нею князь і смерд.

Все думав над присутністю її –
Смерть – над життям, а чи життя – над смертю?
І як бунтар, що по натурі впертий,
Ліплю зі слів безсмертних солов’їв.

Але ж на раз чиясь раптова смерть
Затримає народження велике…
Сміється костомаха без’язика,
Де оклик на стовпах суворий: геть!

Від жаху я уже б давно сконав –
На цім шляху з трагічним небосхилом –
Якби мене та хтось переконав,
Що дух людський холоне у могилах.

Замало: “хоч стебельцем споришу…”
Любов’ю, злетом духу ми безсмертні!
Як за життя, бува, не докажу –
То докажу, переконаю після смерті.

1978 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Не раз, бувало, думав я про смерть…” - БАБІЙ СТЕПАН