Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НА ТЕМУ КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ

Комусь секс (що то ситі), кажуть, в горлі стоїть,
То не той хворобливий із назвиськом “хіть”,
Той високий – коли дві високі душі,
Але є й хтось голодний, мов пес в спориші.
Є пиття, є биття (ну таке в нас життя),
Хтось за потяг страшний років двадцять потяг.
І святенні попи, навіть бідний монах,
Що вночі від самотності тихо кона,
Окрім завчених – знають молитву одну:
На оту у спідниці тісній сатану.
Кажуть чорта “хрести”, а він просить: пусти,
Про які тут балакати можна пости,
Як смачний хтось такий завинув нам шматок, –
Хай гармати там б’ють, та кує молоток
У розпалене тіло, гручке – як метал,
Що палає в огні ще від самих начал.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

НА ТЕМУ КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ - БАБІЙ СТЕПАН