НА ПЛАВУНІ

Related posts:

1. “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
2. “Відшумлять ювілеї…” Відшумлять ювілеї, Спаде словесна піна І залишиться чиста вода літератури, як джерельна опісля повені. І заглянеш туди, і побачиш у […]...
3. Не знав, що так з рокам змiняться Не знав, що так з рокам змiняться Обличчя, зачiска, смаки. Чоло зроста аж до потилицi! Шкода, що розум – навпаки....
4. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
5. “Обра гарбо, добра гарбо…” Обра гарбо, добра гарбо… Бикам – смаки б Моди… Чадом Пилу – на рану лип, Умучили пташат, пили чуму, У… […]...
6. “Відійти ще не можем від втрат, наче в розпачі досі…” Відійти ще не можем від втрат, наче в розпачі досі, І нікому заповнить полишеної пустоти, Йдуть ватаги співців, та якісь […]...
7. ГРАКИ ВІДЛІТАЮТЬ Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна […]...
8. СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
9. V. “Не жартуй наді мною, будь ласка…” Не жартуй наді мною, будь ласка, І, говорячи, не мовчи. Нащо правді словесна маска? Ти мовчанням мені кричи. І без […]...
10. “Іноді жінка ревнива…” Іноді жінка ревнива, Бо в чоловіків Часто поганий смак: Буває таке, що міняє конвалію На картопляний цвіт....
11. КАТ кажуть що кат працює тепер без фрака і навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) він одягнутий […]...
12. ЧЕКАННЯ Берізки, що були засніжені допіру, Відчули сокорух – пробудження нове. Катунь – немов змія, котра міняє шкіру: Сповзає з неї […]...
13. ОСІННІЙ ДЕНЬ В блакитнім храмі дня, де все доцільно-чинне, небарвиться, линя оздоблення рослинне; і сиплеться тинька, і пада позолота, і пишнота зника, […]...
14. ЖИТТЯ РІКИ Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони […]...
15. ГЛИБИНИ ВОЛИНІ Що там? – Глушини і нетрі лісні?.. Хащі, мохи бородаті? Сходить полуда, як лід навесні, В темряві видно багаття. Тіні […]...
16. ЧОМУ? У ванні короп золотистий плюскоче, наче з піни панна, і в куряві рожевих іскор кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна […]...
17. “Прагну й страшуся не знаного досі польоту…” Прагну й страшуся не знаного досі польоту… Мужності треба, і крові, і поту, Бо вік мій, як мить, промина. Іду […]...
18. ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
19. “Прийшла брехня, прийшла і стала…” Прийшла брехня, прийшла і стала, І п’яні очі у брехні. Вона в житті святе стоптала І душу зранила мені. І […]...
20. АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...
21. “Страшно в горах вночі в самоті хати…” Страшно в горах в самоті хати. Небо чорне, низьке випив вічі. Час біжить, час бринить, час сплива в вічність. Тіло […]...
22. “Важкого зерна золотистий ворох…” Важкого зерна золотистий ворох І повінь сонця на дзвенкім току Хіба забуду, як журбу легку, В ці довгі дні наснажувань […]...
23. “Немов щури, андроповські капрали…” Немов щури, андроповські капрали, Притьмом нагострюючи пильний нюх, Народоправний гальмування дух, Листи й книжки старанно розривали. Споконвіків усіх епох вандали […]...
24. “Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки…” Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки, – Обставте хрестами дороги, усі перехрестя… Омріяну волю, яку не діждали батьки, Розпродуйте оптом […]...
25. “Останній грім давно скотився з даху” Останній грім давно скотився з даху… Стекло по ринвах сонце і дощі, І у саду дерева вже без страху вдягають […]...
26. “Широко відчинені ворота…” Широко відчинені ворота, гнуться липи, наче жербраки, на стіні чорніє позолота, в порохню ховаючи віки. Повні гуду олтарі і склепи, […]...
27. НА ВОДІ Виводить місяць сині тіні на шир, торовану удаль, а довкіл тебе білопінно ласкавиться лунка вода. Присвячуєш живкому плину свою тривогу […]...
28. “Павук снує невтомно сіті…” Павук снує невтомно сіті, Бджола нектар з квіток збирає. Усяк свою роботу має, Своє покликання у світі. І треба всім […]...
29. “Когда, изнемогши от муки…” Когда, изнемогши от муки, Я больше ее не люблю, Какие-то бледные руки Ложатся на душу мою. И чьи-то печальные очи […]...
30. “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
31. “Жінки, гойдаючись…” Жінки, гойдаючись, гострими в спину торкались грудьми… Потім черкнула ними необережно по моєму плечу і стала попереду, погойдуючись у такт […]...
32. СВОЇМ БРАТАМ В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене […]...
33. У ДИТЯЧОМУ БУДИНКУ Од болю і сорому світ паленів, Життя вивергало приховану драму. Покинуті діти живих матерів Співали про сонце, і небо, і […]...
34. AVE, EVA! (II) II Малі тонкі віти, в зорини розвиті,- вікно тілам. В активі лет сопіння вен нев’янні постелі виткав. Але виділ пазухи […]...
35. ХАМЕЛЕОНИ До влади йдуть споживачі й банкіри, Що їм дала природа дивний хист Міняти кольори своєї шкіри – Був як рубін, […]...
36. “Під серце – словами, словами…” Під серце – словами, словами! Та так, щоб лютіше пекло… О людоньки, що ж це із вами, куди ви поділи […]...
37. “Все більше на землі поетів…” Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. […]...
38. “Подайте маску – замаскуюсь нині…” Подайте маску – замаскуюсь нині Під бідаря, щоб пишна та сволота, Яку скрашають шовк і позолота, Мене в своїй не […]...
39. СВЯТО Запрошує гостей на обійстя калина, вдягнувши в китиці багрові жовту плахту. І гості йдуть крізь листя безпросвітну зливу в пошиті […]...
40. ВИРОК ПОЕЗІЇ Андрієві Охрімовичу я останній прозаїк блідих поколінь я останній пророк мегаполісу де червоною ниткою в календарі інтроспекція власного голосу де […]...