“Коли серед ночі…”

Related posts:

1. “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
2. 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
3. “І вдень журюсь, і серед ночі…” І вдень журюсь, і серед ночі: Ой Лелечко ж, мій боже Лелько! Весна та гарні карі очі У змові на […]...
4. ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
5. “Серед ночі, над степом, при місяці…” Серед ночі, над степом, при місяці Хмарка хмарці клялася у вірності. Наближалися, віддалялися, Недосяжними залишалися. Так вони і за обрій […]...
6. “Видихну серед ночі…” Іванові Царинному Іванові Царинному Видихну серед ночі в мокрих дерев стіну: лісе, бездомний отче, маємо ніч одну. Зникло і соло […]...
7. “Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...
8. “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
9. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
10. Коли тятивою дорога коли тятивою дорога паломництво і танок мандрівник занурює заграву в колодязях хмари у вероніках корінням та польовим димом несе з […]...
11. “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...
12. “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
13. КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
14. “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
15. КОЛИ ПОВЕРНУСЯ Коли повернуся до вас, вже одягнутий в камінь, – Я камінь зніму із душі і квадратних рамен І стану легкий, […]...
16. “Серед моря думок мій вітрильник пливе…” “Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]...
17. “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
18. “Коли б я мав хист маляра…” В. Симоненкові Коли б я мав хист маляра, Я змалював би молодого дуба, Міцного дуба на широкім полі – Серед […]...
19. Серед зими я вибрався в мандрівку Серед зими я вибрався в мандрівку. В дорозі мерз – не дивина. А в поїзді додому загрівся і забув, що […]...
20. КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ Коли речі раптом розкриваються в себе на всю свою незглибимість я заплющую очі і притискаю до тіла руки – я […]...
21. “Коли добрі очі маєш…” Коли добрі очі маєш, Зазирни в моє співаннє: Там побачиш – мов у гаї Чорнобрива сновидає. Коли добрі вуші маєш, […]...
22. “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
23. ДО НОЧІ О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]...
24. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
25. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
26. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
27. “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
28. КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
29. 2. Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок, або камінь – щоб двері […]...
30. 2. як я чорта боявся коли мене посилали під вечір як я чорта боявся коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок або камінь щоб двері не […]...
31. “Коли Отелло душить Дездемону…” Коли Отелло душить Дездемону, Немов дівок у віршах Б. Бойчук, Як не повстати проти хтивих мук, Не прогриміти захистом з […]...
32. Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще […]...
33. “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
34. “Побиті комарі. Як серед бойовища…” Побиті комарі. Як серед бойовища І втомлений, і змучений лежу, Бо ще один розбійник вперто свище… По стелі – кров, […]...
35. “Отак живу: як мавпа серед мавп…” Отак живу: як мавпа серед мавп, Чолом прогрішним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, […]...
36. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
37. “Ущелинами вулиць…” Ущелинами вулиць серед кам’яних багатоповерхових нагромаджень, як в горах, – гуцулка принаджує ходою сарни і вабить нерозгаданою таємницею, що і […]...
38. ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
39. “Коли осінь зірваний листок…” Коли осінь зірваний листок Закружля на золотім крилі, – Пам’ять, висвіти якийсь куток На моїй знедоленій землі. Може, під вербою […]...
40. “Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...