КОГОРТА
Чого не можна зробити в житті –
Треба зробити в літературі,
Чого не можна досягти у державі –
Те треба створити в душі,
Коли дивишся на довколишню безтолковість,
безглуздя –
Суворішим, дисциплінованішим
повинен ставати твій світ…
Коли зі всіх шпар вилазить неструєне і невбите,
Як з гоголівського цвинтаря перевертні і упирі…
Коли всі щурі позбігались до київського корита
І пре, як зі середньовіччя, вгодованість за олтарі,
То на хохляцьку розм’яклість, на цей кисіль безберегий,
З якого тільки і чути потопельні крики-плачі,
Ми виставим тверде слово – святі його обереги,
Як у Фермопілах жорстоких спартанські яскраві мечі.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
- “Я ж не винен, що Анжела…” Я ж не винен, що Анжела то сіпне мене, то йорзне, то нагрузне: Лі – то злякає: Ко – Анжеліко, […]...
- “Пишіть листи і надсилайте вчасно…” Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли нема часу, і коли навіть ні […]...
- НІЧНА РОЗМОВА – Ой ти, дівчино, Гожого стану! Вийди до гаю Або к бур’яну. Ой ти, дівчино, Гожого зросту! Вийди до гаю […]...
- НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
- Білгородський кисіль Войовничі печеніги Знов збираються в поход, Знов ідуть і облягають Український Білгород. Налякалися міщани: “Ну, настав нам, видко, край: Хліб […]...
- “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
- “Осінній день березами почавсь…” Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба […]...
- ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...
- “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
- ЗРАДА Буває так не тільки у футболі, бува, себе непросто побороти. Тут можна проманутись мимоволі і гол забити у свої ворота. […]...
- “Без назви, але без гіркоти…” Що вдієш, просто часу не було своєчасно життя прожити. Спочатку довелося почекати, поки війна стане спомином. Потім – зробити свій […]...
- 9. “Мандрувати тут у середньовіччя…” Мандрувати тут у середньовіччя – все одно, що за князем повзти обозом. Тільки знай дивися в кожне обличчя: ці хлопаки […]...
- Показувати можна тільки зрячим Показувати можна тільки зрячим. Співати пісню – тільки тим, хто чує. Даруй себе тому, хто буде вдячним, Хто розуміє, любить […]...
- “Життя іде і все без коректур…” Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже […]...
- МОНОЛОГ ЗАССА Графоманы Москвы Меня судите строго… А. Вознесенський Я прийшов, щоб судити, судити вас, вас, графомани, Імітації справжнього – творення блиск […]...
- “Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...
- “Витерпіти треба…” Витерпіти треба, Щоб там не було – Перебиті ребра, Зламане крило… Пережити треба Скруту і печаль, За похмурим небом Багряніє […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- МРІЯ Хвиля човника легкого І цілує, і гойда, Ширша моря голубого Наша юність молода. Приспів: Без вітру не родить жито, Без […]...
- ВЗАЄМОДІЯ Як можна самотньому почуватись у світі, Коли довкруг тебе дерева і цвіти і діти, Коли все росте і цвіте й […]...
- ДАР ВІТЧИЗНИ Можна втратити все, але мати Вітчизну. Повернуся я знов у родинне тепло. Розбуджу я росу. Двері мати відчинить – і […]...
- РИКША Гонконг – місто контрастів. (З газет) Кіть-кіть коліща. Хуткіш – чап-чап! Хай коні думають, у них великі голови. А рикші […]...
- “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- ЛЮБОВ Я вас люблю. Чому? Не знаю. Та тільки кров моя пече і в жилах муку розливаю, мов синє золото очей… […]...
- ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ Помруть чи ні римовані рядки – Істотно, Та не цим піклуюсь нині: Чим стану я, коли мої кістки Камінням зробляться […]...
- 4. СЕМЕН ГЕЙЧЕНКО РОЗПОВІДАЄ ПРО ЗАПОВІДНИК Не думайте, що Гейченко Семен Лиш кладень віршів, фактів та імен, Яких припас для вас багатий вилов. Він поводир для […]...
- “Не треба думати мізерно…” Не треба думати мізерно. Безсмертя є ще де-не-де. Хтось перевіряний, як зерно, у грунт поезії впаде. Митцю не треба нагород, […]...
- “Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...
- “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…” Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя […]...
- БУБЛИК З МАКОМ Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – Де купила? […]...
- ОТРУЇ Ой живеть удова, та ще й не сама, А живеть вона з своєю дочкою; Ізлюбився козак з молодою дівкою, Ізлюбився, […]...
- ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра […]...
- Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
- “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
- ОЙ, ВЕСНА! Ой, весна!.. Ой, шумлять дерева, і хитаються віти в нестямі… Хочу слухать забуті слова, хочу бачити місячні плями… Тіні й […]...
- “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...