Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“До тридцятий ми звідали доволі…”

До тридцяти ми звідали доволі,
Життя такого нюхати дало…
У п’ять біг ошелешений в село,
Криваво-чорне кинувши на полі
Від того, що лишилося з Юрка…
Донині ще пече іскристий місяць –
До світу дня в гумових чобітках
Колючий сніг полями в школу місим.
А надоїсть – завернем за вали,
Ласуємо в ровах солодким глодом…
Смердючий самогон-отруйну воду
В тринадцять по-дорослому пили…
Я критика, напевне, приголомшу
Далеким від естетики, гірким,
Але той шлях, покручений і довший,
Прямішав-променішав крізь роки.
У друзів зморшки і сивини рано,
Та гангренозне всяк в собі відтяв,
Дитинство – як жива, болюча рана, –
Дало нам смак для чесного життя.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“До тридцятий ми звідали доволі…” - БАБІЙ СТЕПАН