ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ

1
Тяжкий він, ханом виданий ярлик.
Та мусить лицар дипломатом стати,
Щоб русичі окріпли, наросли –
Не власну честь – їх треба захищати.

Та піднесли від Случі до Карпат
З руїн Волинсько-Галицьку державу,
Де вклоняться посли і де по праву
Пристанище знайде невольник-брат.

Кують невтомно зброю ковачі
У Галичі, у Холмі, юнім Львові…
І зріє жито сили і любові,
Багаття духу зноситься вночі…
Впадуть на вражі голови мечі,
Повірите Даниловому слову.

2
На полі бою втратив меч тевтон
І хрест червоний обагрився кров’ю.
Вже ватіканський єзуїт на трон
Благословення шле тобі, королю.
Баярин-коромольник завмира,
Хоч павутину потай тче в гридниці,
Стікаються до княжого двора
Купці, високі гості з-за границі.
А він слов’ян скликає до стола
На братню раду, на меди єднання.
І татарва вже уникає брані…
Глибока борозна його чола,
Щоб Русь у силі й славі ожила –
То зміст життя і заповіт останній.

(3 votes, average: 4,33 out of 5)

Данило і Василько Залишив Роман княгиню І маленьких двох синів. На Волинь втекла княгиня Від боярських ланцюгів. Але й тут знайшли бояри. Небезпека […]...

ГАЛИЦЬКИЙ МОТИВ Сьогодні ви перемогли, вам – гімни величаві, крилаті марсові орли вас на все небо славлять. І тільки ми, розбиті вщент, […]...

Князь Данило у хана Все ж татари не лишили, Не покинули наш край. Незабаром хан татарський Присилає: “Галич дай!” Зажурився князь Данило: “Ми стомились […]...

БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...

ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ Хата стоїть у селі при долині, Сонце біжить за веселу доріжку, Бачу ті очі синії-сині, Рідну, далеку, привітну усмішку. Знав […]...

ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...

Король Данило Горе учить, кажуть люди, Доки горя не уб’єш. І Василька, і Данила Научило горе теж. І вони навчились добре І […]...

ДО ВЕЛЕСА Великий наш великих пісень боже, О Велесо, о Місяцю, Королю! Начати мою пісню ми негоже, Аж прежде я тобі ся […]...

“Розгрібаю дні, як багровиння…” Розгрібаю дні, як багровиння, Плину вже назад не перейти. Тільки проступає далеч синя З міражами мрій на пруг мети. Та […]...

МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і […]...

ЛЮЛІ-ЛЮЛІ Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому. Цвіте воно, як Божий рай, Потай […]...

“Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...

В ДОРОГУ Курантів замовкає тоскний хрип І туркіт горлиці в розколині бійниці, І кронам довисотніх гордих лип Досвітній сон медово й мирно […]...

ЗАПАСИ ПАМ’ЯТІ втечі – в промисел викид просто санна дорога між стін завжди в трупах зірок Твої іскри стають квітами звідки запах […]...

“Покинуті поля і глоду кущ у полі…” Покинуті поля і глоду кущ у полі, І верби в берегах в глибокому снігу, Німує німота. Ані душі. Відколи В […]...

ПЕРВІСНИЙ СВІТ Я славлю мить самотності, коли ти за межею міста гомінкого, коли черешні ще не одцвіли, коли ти сам-один. Ніде нікого. […]...

ЩИРІСТЬ Понад щирість людську, понад слово правдиве Ані радості в мене, ні щастя нема. Що було б, якби з нами лукавила […]...

ЕПІЛОГ Я, підданка своїх обов’язків, я, васал свому королю, я люблю тебе тихо, боязко, я прощально тебе люблю. Не жалкуй за […]...

FINALE Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати […]...

САМУРАЙ Самурай учневі: “Щоб стати майстром шпаги, будь майстром гри мікадо. Заки розколеш волос, направ павутину. Заки зруйнуєш царство, забудуй себе”....

“Тобі, що без геройства і без слави…” Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, – тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює […]...

“Як добре те, що смерті не боюсь я…” Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не […]...

ВОДЯНИК Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину, Я заліг і гріюся – сплю на дні ріки, У кушир закутаний, наче в павутину, Сиплються […]...

“Ти світиш в ніч лунку…” Ти світиш в ніч лунку тонким осколком скельця і носиш в кулачку пташине ніжне серце. Я знав твої меди, дзвінкі […]...

ВОЗНЕСІННЯ МАРІЇ Уже клейнодом дорогим Яскріє виноградне гроно, І жовте жито – мов корона, І пояс – витканий з дуги. То вишивали […]...

“Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...

“Важкі киреї, золоті…” Важкі киреї, золоті далматики та оловіри, і княжі корзна, і щити, ножі, списи, мечі, сокири. Ковтки, підвіски. Барми й гривни. […]...

КОРОТКА ПОДОРОЖ 1. МІСТО Св. АВГУСТИНА Ви там почуєте в дощах гугняві кроки Понса де Лєона й Менендеза, розбиті сльози серць старих […]...

ЧАЙКА Де на твердиню скелі напролом Прибій жбурляє хвиль гримучі брили, Там чайка-цяточка прудкі розп’яла крила, Зліта і падає, черкаючи крилом […]...

ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...

“Я ніхто для тебе, як Улліс…” Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. […]...

“і днище солов’я сповите в павутину…” і днище солов’я сповите в павутину і горло вітряка покинуте на вітер і день що не зійшов перегортати світом як […]...

“На темних кладках сивої ріки…” На темних кладках сивої ріки Б’ють білля на світанку молодиці… І долітає крізь туман важкий Їх пісня тужна і туга, […]...

“Повториться із кокона мотиль…” Повториться із кокона мотиль, І сміх, і колір золотої рожі, І навіть біль мій, потаємний біль, У серці іншім повторитись […]...

СПИС У батька є гострий спис, А довгий спис, довгий, та не сяє! Бо як на стіні повис, Щось довго вже […]...

ПАВУК Нечитальникам Обравши кут і тиху самотину, Самопосвяті відданий павук З нутра істоти, у лабетах мук, Рождає довгу й срібну павутину. […]...

ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...

“Умре муж велій в власяниці…” Умре муж велій в власяниці. Не плачте, сироти, вдовиці, А ти, Аскоченський, восплач Воутріє на тяжкий глас. І Хомяков, Русі […]...

“сьогодні час вимірюється в крилах…” сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]...

А знаешь край? Гр. А. К. Толстой Ты знаешь край, где все обильем дышит? Гр. А. К. Толстой …А знаешь край, где хижины […]...

Related posts: