3
(Спогад тітки Ліди з тюрми НКВД в Крем’янці)
Їх в баню автоматники вели,
Дівчат нагих, без льоль, сімнадцятьлітніх,
Тіла святі їх синцями цвіли,
Тюремний двір – в оскалах соромітніх.
У зграйку збились. Тазики тази
Їх закривали в соромі дівочім,
Над чистим блиском юної сльози
У будці вартовий-дебіл регоче.
Із пліч спадає золота коса…
Тіла у саднах… Гематоми сині…
Понівечена зайдами краса,
Катовані вандалами богині.
Один Господь дивився із небес
На розпач той, на голий крик природи,
Але і Він не сотворить чудес,
Як вкрита врода тінню несвободи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
- “Вганяється гостра коса…” Вганяється гостра коса У лан золотого вівса… Лягає колосся пшениць На діл горілиць… Стебло, не тужи, не ридай! Тебе обмолотить […]...
- КОПІЮВАЛЬНИКИ Грунтують білі валики тканину день і ніч. Корплять копіювальники, спадає втома з пліч. Тут фарби кілограмами відважують під звіт. Мазками […]...
- СТЕПОВА СІНОЖАТЬ Ой по Дону, по Дону, По крутому бережку, Там село поуз село Мов квітками процвіло. Без границі й без конця, […]...
- ТИ Я люблю твій стан Я закоханий у згиби тіла В тобі і Стріндберг і Ростан Як затремтіла Прекрасна ніби станс […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- ОДИН Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки. Замість кулі земної обробляю ділянку тепер. Я імперію стер. Власну гордість. Помаду […]...
- САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
- “…І заклинання мольфарів…” …І заклинання мольфарів промовив бахур. І знову не почули слів, хто ждав метафор. Лиш забрязчала тьма оков, і знову – […]...
- “Анхізів син, вклонившися богині…” Анхізів син, вклонившися богині, Поглянув їй, окрилений, услід: Рожева хмарка крізь гірлянди віт Пішла від нього у простоти сині. Це […]...
- НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
- ВОНА МОЯ! В МОЇХ ОБІЙМАХ! Вона моя! В моїх обіймах Тремтіла вся, мов вуж звивалась, І як край серця мого туга, Круг мого тіла обвивалась. […]...
- Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...
- “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
- “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
- МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
- В ГОРИ Угору та вгору, один за одним. Тисне нам сонце важке на плечі. І сонце здіймаєм! Катовані ним, Його ми возносим, […]...
- ПАРИЖ Ти – Салямбо з волоссям фіолетним Весняних ночей, – незбагненна врода, Комета золота і перелітна. Ах, я вінчалась у твоїх […]...
- “Тугий налив біліючого тіла…” Тугий налив біліючого тіла… Мов пелюстки, так одіж облетіла. Оголена вже вся, немов перлина, – То диво з див, жива […]...
- “Повільно й тихо сонце сходить…” Повільно й тихо сонце сходить У повних золота степах, Неначе паска Великодня, – І цілий світ життям запах. І вже […]...
- ДВІ ДІВЧИНКИ Коли сушило сонце весла І вітерець над полем стих, Дві дівчинки мені принесли Пучок ромашок польових. Я глянув: о, пречиста […]...
- БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ Ех, талан – гіркий полин, Туга удовина. Був у мами син один, Золота дитина. Доглядала як могла, Рук не покладала, […]...
- З КОСОВИЦІ Вертаєм, як втома нам звисне із пліч Приємна, мов здобич мисливця, І сонце посяде за обрій на ніч – Як […]...
- НА ПАСОВИСЬКУ Спалахує останнім соком зелень, так наче хоче очі задобрить облудним світлом, полиском сталевим, що іскравіє, міниться щомить. То бризне враз, […]...
- “Я бачу молодість свою…” Я бачу молодість свою, Воєнне лихоліття – Тривкого спокою молю Нове тисячоліття! Один Господь, напевно, зна, Як далі будем жити; […]...
- З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
- ПЕРЕД ОМРІЯНОЮ САМОСТІЙНОЮ УКРАЇНОЮ Я все життя збирався тільки жити. О. Олесь Я все, що міг, здається, все віддав – Вогонь життя і молодість, […]...
- СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
- “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
- “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
- Дівичії ночі Висушили карі очі Дівичії ночі. “Черниця Мар’яна” Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі […]...
- ПУЛЬС ЧАСУ На відстані мені ясніш Просвітлює минуле, І час жорстокий все гостріш Ляга на серце чуле. Я бачу молодість свою, Воєнне […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...
- ХОР Хор – то класична виставка горлянок на тлі у фраки схованих мужчин, що нарізно – абсурдні. Їхній чин – пліч-О-плічність, […]...
- “У Цезаря, в одній з останній книг…” У Цезаря, в одній з останніх книг Про Галлію, холодній і прозорій, Є незабутнє місце. Він обліг Аварикум. В одвічному […]...
- “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
- “Ходімо ще в лякливий шум осик…” Ходімо ще в лякливий шум осик, В це буйство трав, ці квіти переспілі, Де осінь закрадається несміло, – Як листя […]...
- “непростимені…” непростимені начезбілогоклинуводаперламутрова листнаколіні азъ воздам криниця попелом вкрита і київ з ночі чотири легенди кождому кару свою відкурличуть криламивідообнімуть і […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...