Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ

Не зови, не мани, я не знаю тебе,
Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон,
В мене любка була, але вмерла вона,
І любив її так, що квилить в серці стон.

В мене любка була, така гарна, як рай,
І чарівна, як сон, як привабні світи,
І подібна ти їй, ти подібна їй, знай!
Та усе то не ти, то не ти, ні не ти.

В мене любка була, я любив її страх!
Я, мов тінь її, біг по слідочкам її.
А вона моє серце жбурнула на шлях
І стоптала святі почування мої…

В мене любка була… Ненавиджу її!
Ненавиджу тебе, ти подібна її.
А цілую тебе, щоби люто помстить
Почування ображені в серці мої.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ - АТАМАНЮК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ