РОЗМОВА З ЛИСТКОМ
Діткнулась ставу осені рука,
Паде на хвилі журавлине: кру,
І поширяється далеч укруг,
Друкує в хмарах зорями друкар.
В руці з землі листок маленький дру.
О, як є повно в нім зими примар,
Та крихта літа ще життя трима.
Листок маленький, мій зів’ялий друг.
Розвіється життя останній хунт,
Що вітер все про нього грав, брехун,
Коли за щастя вів із ним ти спір.
Та не сумуй; ти весну мав. Тям те:
Не раз майстерством є та щастям теж
Знання самоошуки пити спирт.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...
- РОЗМОВА З ВІТРОМ Стосик чистого паперу На моїм столі. Обіч рояться уперто Всі мої жалі. Розколисуючи штори, Вітер приліта, І настійливо з докором […]...
- РОЗМОВА З ПРЕДКОМ Миколі Руденку Москва. Червона площа. Глупа ніч. І він край вежі Спаської, узбіч, На варті став, почесної сторожі Прибулий воїн. […]...
- РОЗМОВА СЕРДЕЦЬ І Труський, як лихоманка, дощ. Осіння ніч, їдка та чорна. І б’ється на квадратах площ Людина й тінь її потворна. […]...
- У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
- РОЗМОВА З ДРУЗЯМИ І Подзвонюєм щитами Між собою: Чий вірш правдиву іскру Висіка?.. А ворог – знай – Готується до бою І поміж […]...
- ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
- РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ Він в Англії завершуючи тур, Був у музеї воскових фігур. Як нашою горілочкою впився, Побаченим зі мною поділився: “…Мадам Тюссо […]...
- ЗОНЬКА В. Ц. Маленький хлопчик пас верблюда. То був життя його прелюд. Верблюд довірливий, як люди. І терпеливий – як верблюд. […]...
- РОЗМОВА ІЗ СОНЯХОМ Соняху, світи мені до скону, злотом вишивай мою брову! У твоєму царстві шелесткому – чую: мчать козацькі коні, лучник напинає […]...
- ШОПЕН Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]...
- РОЗМОВА З УЧИТЕЛЕМ Старомодний поет ген із того наївного часу, Де ще княжила совість і честь викликали на звіт, – У якімсь напівсні […]...
- ПРОЩАННЯ ШКОЛИ На вулиці підніс угору вітер на привітання дня пилюки бовдур, немовби капелюх із голови. В очах танок шалений чорних літер. […]...
- “Вітрець війнув на річки лезо…” Вітрець війнув на річки лезо, здмухнувши з клена дрібен жар й розплівши гойдалку берези, де спав малесенький Ікар. І дві […]...
- ДУБОК Чи лютим вихором нічним, чи ласим пальчиком липким – був зірваний і став нічим дубок маленький, три листки. Він сохнув, […]...
- “Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...
- РОЗМОВА З ПОКІЙНИМ Ой чому ж ти не так світиш, та ясне красне сонечко, Як світило колись мені в зеленім садочку, Як сидів […]...
- РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...
- ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – Далі. – […]...
- УЧЕНА РОЗМОВА Зустрілися на дорозі Муза і Жанетта. У Жанетти під пахвою журнал і газета. – Ти подумай тільки, Музо! Пишуть у […]...
- РОЗМОВА НА ПАРОПЛАВІ Дніпро заскливсь. По горах тепла тінь; Ритмічно допотопні б’ють колеса. “Звернись лицем до низового плеса І хоч в думках зазивний […]...
- НІЧНА РОЗМОВА – Ой ти, дівчино, Гожого стану! Вийди до гаю Або к бур’яну. Ой ти, дівчино, Гожого зросту! Вийди до гаю […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- “Вітер… вітер – розшарпане віття…” Вітер… вітер – розшарпане віття, В небі чорно – від хмар, вороння, Крутить листям по вулицях вітер Цього пізньо-осіннього дня. […]...
- РОЗМОВА НА ПЕРЕХРЕСТІ Вже пізно, що там не кажіть, А ще не все повідано. На дні душі воно лежить, Моєї долі придане. Ми […]...
- РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
- РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...
- ІЛЬКО До війни він вальси грав дівчатам, На селі був перший гармоніст. І коли вернувся в сорок п’ятім, То й гармошку […]...
- РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...
- АВТОПОРТРЕТ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки […]...
- БАС І ПЛАЧ Цей джміль – мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом […]...
- ВІТЕР СТОЛІТЬ І вітер віє від століть, крилатий, вільний і неспинний, і вчить свободи, туги вчить за чимсь незнаним і нестримним. І […]...
- “На вірність друга перевір..” На вірність друга перевір, Коли тобі і важко, й гірко, Коли надії гасне зірка І горе стукає у двір. На […]...
- “У хутрі лисячім мене одвідав гість…” У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]...
- НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
- ШЕВЧЕНКО Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі, коли туди відходив, звідкіля немає вороття. За бронзу й мідь тривкіше […]...
- ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
- ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
- ЛИСТОК От дружной ветки отлученный, Скажи, листок уединенный, Куда летишь?.. “Не знаю сам; Гроза разбила дуб родимый; С тех пор по […]...