ПІЗНЯ ГОДИНА
Об вікно кажан крильми вдаряє,
все принишкло, стихло, охололо.
Безвість манить нездійсненним раєм,
наче ртуть, спливає в жили холод.
Ходиш, ходиш, дивні тіні водиш,
з болем родиться у серці пісня.
Поплили над світом чорні води
ночі.
Спати йди.
Година пізня.
1934.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Пізня осінь блудом блудить Між кущами в’ялих рож, Квітів вже вона не збудить, Сіє сльози сірих рос. У лахміття грішне […]...
- СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
- КРИВАВА ГОДИНА Тебе не було на термометрах і годинниках, і навіщо було носити пашпорт для слини, навіщо відкривати дерева на краях уст […]...
- “Гіркі плоди, як наша пізня радість…” Гіркі плоди, як наша пізня раідсть – Калин мерзла скапує на сніг, Солодка гіркота в густому снігопаді Протане – проступа […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Поля обвітрені і голі, Над ними – хмари і граки. Під вітром хиляться тополі, Останні гублячи листки. Вночі бере мороз […]...
- БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
- “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
- ПІСЕНЬКА ДО СНУ Не думай! Спи! Думки – отрута щастю. Цвітуть дві тіні – дві лілеї чорні. Не думай! Спи! До всіх скорбот […]...
- МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
- AVE, EVA! (II) II Малі тонкі віти, в зорини розвиті,- вікно тілам. В активі лет сопіння вен нев’янні постелі виткав. Але виділ пазухи […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Похолодніло… Інеєм запахло. Загусло диво в крапельках живиці. Сумним докором вітер в горах ахнув – І зашептались сосни та ялиці. […]...
- ПІЗНЯ ВЕСНА у вісімдесятім році весна пізнилася у Джорджії, не могла зазеленити краєвиди, ні вразити неспокоєм душу. Лише на голім дереві, яке […]...
- ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Бабине літо. Золотосинь. Срібла тонкі павутини. Вирій пташиний, пізня теплинь, Повінь черлена калини. Погляд вбирає далеч і шир, Обрії сонцем […]...
- “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
- ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...
- КИЇВ На срібнім березі Дніпра Слов’янства золота столице, Світанку мови і добра, Вікно у світ стооке і столице, Всі сто століть […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- ПІСНЯ МАНДРІВНИКА Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край […]...
- ОЗЕРА ДНЯ Озера дня У берегах ночі Пливуть у безвість. Пісня Всесвіту Розсуває береги До нескінченності. Людина – Маленький човник – Веслує […]...
- КОЛИСКОВА 1. Заходить за хмари зоря-зоряниця, І гомін стихає кругом, А місяць злітає, неначе жар-птиця, Над сонним і тихим вікном. Приспів: […]...
- 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
- КРИК ЧОРНОБИЛЯ В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери. Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ. Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники […]...
- “Минають дні, минають ночі…” Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не […]...
- КУБАНЩИНА Дух – скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань – до […]...
- СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
- ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...
- ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО Переберу, немов намисто, Ці дні, веселі і сумні. Перефарбую чорне листя – Зазеленію при вікні. Ці дні, гіркі, немов отрута, […]...
- “Чудовні очі весняної ночі…” Чудові очі весняної ночі Так любо з неба землю озирають: Тебе зробили любощі мізерним, Вони ж тебе й угору підіймають. […]...
- БАТЬКОВИМ ТІНЯМ Така осіння сіра смута Тебе взяла із мого дому, Відвічна тайна незбагнута Упокоїла твою втому. Така безсонячна година, В якій […]...
- КАМО Іду, і клонюся доземно, І вірю. За мною, передо мною темно В безмір’ю. За мною, передо мною чорне, Безкрає, А […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО КЛЮЧІ ВІД КОХАННЯ 1 Зелений лист, крилатий ключ, і веретено і обруч, і знов сп’яняє, як сп’яняла, похмільна юності кабала. Палати знов і […]...
- МАРЕЦЬ Немарно марцем мариться уже, а надто пополудні, як година: ручай з-під снігу висковзне вужем, без вожая до рівчака поплине, – […]...
- “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
- 09. СВІЧКА В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені. Сіріють тіні просиво-зелені, самітня свічка блимає зо скуки. Шушукають […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- ІНІЙ У дерев сьогодні срібне свято: Сонце, синь, січнева сивина. Цілий сад прийшов колядувати До вікна. А вікно вмуроване у іній, […]...
- ХУДОЖНИК Василеві Перевальському На черені червоний жар тріскоче. Бери той жар і грайся ним, як хочеш. А матінка до печі не […]...