ІЄРОНІМ БОШ XX

Наші святочні пориви – палкі та вознеслі,
ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.
Далі, все далі від нас рибалки і теслі,
Тільки предвічні сліди на воді та піску.

Годі рибалити, браття – глибини стемніли:
риба з морів у бляшанки тісні запливла.
Наші обійми схололи, обличчя змарніли
В холоді надто блискучих будівель зі скла.

Між синтетичних ялинок шукаємо віху:
як розпізнати майбутнє, о куле скляна?
Акумулятор для німба – винахід віку,
на видноколі – вогнетривка купина.

Щось ми згубили (а може, знайшли) на розпутті,
тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.
З тихим благанням дивиться в очі майбутні
наш до ялинки підвішений крихітка-бог.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

БЕЗТІНЬОВА ЛАМПА Гуманним оком жорстокого віку зі стелі операційної дивиться пильно на вас винахід чистої цінності – лампа безтіньова. …Сперечатись немає рації. […]...

КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...

ДАЛІ! Далі, о далі звідусіль! Махом останніх зусиль Рвати кайдани гнилої моралі, І далі!.. І далі!.. І далі!.. В край, де […]...

У ЛІСІ Сьогодні ми ходили в ліс – зелений у продумі. Він над тобою весь – то в зламі рис, то в […]...

“Шукаю історичну батьківщину…” Шукаю історичну батьківщину, бо нині географії нема: Ярило виглядає із-за тину і спис чужинця вже уп’явся в спину. Весна квітує, […]...

ДУША ПРОЗОРИТЬСЯ ДО ДНА Ніяковіючи цвіте жовтенький підбіл. Пахнуть трави. Жовто-зелено, кучеряво берези повняться. Теплінь… І на прозору волосінь нанизує хмарини жайвір. Скрипить, розхитана […]...

МИ Чую кроки. Важкі чую кроки. Тяжкі чую стони. Он там чую стони. Не нам ці зітхання. Любіть своє, ви його […]...

“Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...

“Мій день народження – це ти…” Мій день народження – це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти У мене є […]...

ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...

“Ой щось воно рано, кохана, ой рано…” Ой щось воно рано, кохана, ой рано На схили печерські упали сніги. Безвітря, і спокій, і тиші омана, Лиш чути […]...

“І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...

ДО ПИТАННЯ ПРО КАТЕГОРІЮ ЧАСУ Батьки були не схильні до обструкцій. Робили, аж ввіходили у раж. А їм якісь інструктори з інструкцій Читали інструктивний інструктаж […]...

“Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...

РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]...

При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...

“Майбутні злочинці іще в личинці…” Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба […]...

“А нам би не ходити далі…” А нам би не ходити далі, де стежки під назвою : щоб заблудився. Зараз вони рівні й гладенькі – коч […]...

ПРО ВІК І ВИХІД З НЬОГО (Або, як люблять казати: “На межі тисячоліть”) Слідами безалкогольних весіль Врешті вступімо у безалкогольний рік. Як після запоїв, мов після похміль, Лишає нас тяжко скалічений вік. Виходим […]...

ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...

НАЙВИЩА МРІЯ Сіли на лаві два куми в замрії. Нікуди нині обом поспішати. Хочуть згадати літа молодії Глянуть в майбутнє, Минуле згадати. […]...

“Друже мій, як Вам бажається…” Друже мій, як Вам бажається Мене не тільки листовно, Прохайте дозволу Папи, Щоб висвятив мене швидко Кардиналихою. Зрештою, Вам скажу […]...

ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...

ПОВОРОТ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна […]...

ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – Далі. – […]...

“Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...

“Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...

ГРАНЬ ВІКУ Двадцятий вік уже на схилі віку, а двадцять перший за вікном стоїть. Мій правнуче, я жив не тільки свідком болючого […]...

БАНДУРИСТ Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист. У неділю на могилу йшов співати бандурист. А назустріч бандуристу панський вискочив лакей. […]...

“Заграй мені на баяні, брате…” Братові Павлові Заграй мені на баяні, брате, Голубів пусти під небеса. Хай побудуть з нами батько, й мати, І довкілля […]...

БУХЕНВАЛЬД (Фотографія хлопчика перед стратою. З циклу “Музейні експонати”) Неопалима купина! Запалена ще з ночі. Палахкотіла край вікна, і пломінь жбухав […]...

ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ Із золотих своїх дворів Свята Неділя вийшла. Тихо. Сумно. Ніщо не пролетить, не заспіває. – Пошли, о Боже, пташку в […]...

ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...

ВЕСЕЛКОВИЙ РОЗМАЙ Порипують роменським шляхом гарби, Сулою тихо хлюпають човни. І плине люд з своїм нехитрим скарбом на ярмарок у наші Курмани. […]...

БІБЛІОТЕКА ми шукаємо щонайточніших знань драбинами сходимо на вищі поверхи книгозбірні нишпоримо по стелажах спільно з павуками здіймаючи крейдяні хмари під […]...

ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...

“Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...

РОБІТНИКАМ Ви, що робили од віку й до віку, Ви, що терпіли без міри, без ліку, Час вам повстати, Кайдани скидати, […]...

КИЇВСЬКІ ВОГНІ О Києве! До палахких долонь каштанового листя схвильваний доторкуюсь устами. Здіймаюсь на твої високі кручі і чую гул – напружена […]...

ЕТЮД З ВОРОНАМИ На цьому світі стільки ірреального шукаємо тверду земну основу грудневе пиво біля кафедрального і сірий день мугиче боса-нову відлига як […]...

Related posts: