ВІРШІ (Частина 3)

Ω(т) zдε почина ю(т)сA ω бога тства(х) и ω нищεта хъ, и о нε(н)дза(х) и ω ско(р)бεхъ и о пεчалεхъ, и ω мятε жахъ

76. Ω убогихъ людε хъ

Ω го рε бЂдны(мъ) людε(м) убоги(мъ) на с†тЂ:
жε нε могутъ скутε(ч)но(и) радости имЂти.
А бога тому ащε и ско(р)бъ часо(мъ) ткнε т(ъ)сA:
то в то(м) жε εму часЂ ры хло и минε т(ъ)сA.
Бо бога чъ судя(м) о чи мздою забива εтъ:
и тоεю до ко(н)ца ω ны(х) ослЂпля εтъ.
А убоги(и) нεборакъ хо(ч) мало споткнε(т)сA:
пε(в)нε побЂдε(н)ному да(р)мо нε минε(т)сA.
Або бу дε(т) в здоро в(ъ)ю бЂдны(и) шва(н)кова ти:
и ли кото ры(м) і ны(м) лихо(м) то(р)говати.
I εсли о(т) бога тыхъ мл(с)ти нε полу читъ:
то хо(ч) ра(д) або нε ра(д), z дш ε ю разлучитъ.
Ω бж ε чεму (ж) то ты вбоги(х) ωпущаεшъ:
на ско(р)бъ и на слεзы и(х) о ко(м) нε сматря εшъ.
Чи ты(м) жε бога чъ ца(р)ство можε(т) купова ти:
а ты я ко бг ъ можε(ш) и нε(н)дзному дати.
А понεва жъ су діA εстε(с) справε(д)ливы(и):
сотвори (ж) и на зεмли в пн о(в) су(д) правди вы(и).

1 Унизу сторінки приписано: Ω зло(м) кεлε(и)но(м) сожи тεли сεму (ж) прили(ч)ноε слово ли(ст) т ф.

Абы тA судію бо(л)шъ ю(ж) нε оско(р)бля ли:
і жεбы бεзви(н)нε дш ъ бо(л)шъ нε погубля ли.
Алε дару(и) вла стε(м) ми(р) и любо(в) в(ъ) іхъ ср(д)ца:
мл и(м) ти сA г(с)ди нш ъ о(т) всεго ср(д)ца.

77. Ω мятεжно(мъ) жи тіи члч(с)ко(мъ), и о убожε(ст)вЂ

Вεли къ свЂтъ да нЂгдε дЂ(т), людε повЂда ю(т):
и нεло(ж)ную пра вду о томъ признава ю(т).
Кгды (ж) свЂту и зεмлЂ нЂ(т) ко(н)ца здаε(т)сA бы(т):
а нε зна(и)дε(т) убо ги(и) гдε бεз(ъ)ско(р)бно пожи т(ъ).
Я къ рεкъ ап(ст)лъ бЂда в(ъ) пусты ни и в(ъ) морЂ:
раз†нε ε(ст) пεча ли на нб си го рЂ.
А то вεздЂ житіε на zεмли мятε жно:
а на(и)барзЂ(и) в(ъ)бо ги(x) сA дε(р)житъ ско(р)бъ прилε(ж)но.
ТЂмъ поісти(н)нЂ бЂда и горε убо гимъ:
жε за вшε облываютъ смутко(м) сA прεмноги(мъ).
А часомъ з(ъ) ско(р)бы са(мъ) сA чловε(к) погубля εтъ:
о(т) чεго бж ε храни много то быва εтъ.
Бо понεважъ з(ъ)бы(т)няA ско(р)бъ тоε справля εтъ:
жε ско(р)бны(и) всяко(и) втЂхи своε(и) забыва εтъ.
А якъ мовя(т) хочъ пεча л(ъ) на εдну годы ну
кому лучитъ: запо мни(т) и мылу роды ну.
Бога ты(и) в(ъ)скорЂ скорбъ можε(т) прεмЂни ти:
а вбоги(и) бЂдны(и) нε вЂ(ст) ка къ ε A из(ъ)бы ти.
Кро(м) εму [кто ] 1 інъ пεча(л) в радо(ст) прεтво ритъ:
а к тому о ному са(мъ) бг ъ ласку о(т)во ритъ.
А са(мъ) мало сεбε кто z ско(р)бы свобожда εтъ:
кро(м) па чε і ны(и) добры(и) помощи дава εтъ.
Zачимъ ω бж ε вбогимъ додава(и) рату(н)ку:
жεбы нε погубили надεжды з фрасу нку.

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.

78. ВЂршъ вторы(и) ω мятεжно(мъ) жи тіи: кого бг ъ нε хранитъ о(т) ско(р)бε(и)

Вεликъ свЂтъ да нЂгдε дЂ(т), з(ъ)да(в)на повЂда ютъ:
zлыε людε бεзско(р)бно пожи т(ъ) нε дава ютъ.
Хо чъ бы ю жъ хотЂлъ, о εди номъ бз Ђ
мы слити: а(ж) нε даю(т) sлы ε вра зи мно зи.
То(к)мо са(м) промы слничε бл ги(и) да(и) пожи ти:
и нε да(и) мнЂ дш Ђ грЂшно(и) погуби ти.

79. Ω щасли во(м) [кому бг ъ да(л)] 1 жи тіи чл ч(с)комъ

Если до брε фо(р)туна мно го кому слу житъ:
то жε(б) по мнЂлъ и дру га ко(т)ры(и) вε(л)ми ту жы(т).
Бо и εму та кож дε свЂта нε прεжи ти:
нε грЂхъ бы и ско(р)бному помощъ приложи ти.
А εму приложи(л) бы бг ъ бо(л)шъ поважε н(ъ)A
и всЂхъ жεла εмы(x) добръ помножε н(ъ)A.

80. Ω пεча ли

Ды внаA рЂчь, що в хатЂ пЂчъ, та(к) повЂдаю(т):
о ко(т)ро(и) пε чи пра вятъ и са мы нε зна ютъ 2.
ПЂчъ бо имεнуε(т)сA пεча(л) нεпотрεбна:
ко(т)ра A и кождому zавшε бεзпотрε бна.
Пεча л(ъ) кому сA лучи(т) радости нε маεтъ:
лε(ч) ω вшεмъ ср(д)цε εго крЂпко увяда εтъ.
Пεча(л) іно(г)да з(ъ) свЂта гу бытъ чεловЂка:
и раз(ъ)лучаεтъ дш у у посро(д)ку вЂка.
Ω(т) чεго сохраня(и) насъ всЂхъ Іс сε бж ε:
да жа дноε на(мъ) zлоε одолЂт(ъ) нε зможε.

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.
2 На полі з правого боку проти цих рядків олівцем помічено: NB.

81. Ω ско(р)би і сε, то(к)мо нε ω вεли ко(и)

Ско(р)бъ быва ε(т) ча со(м) кгды тру дно(ст) ору дуε(т):
а особно я(к) по(и)дεтъ да нε (з)ωрудуεтъ.
Лу(ч)шε(и) бы было ба(р)зЂ(и) жεбы ни почина лъ:
нεжεли нεви(н)нε сA дарεмнε ту(р)бова лъ.
А вε(л)ми того мно го на свЂтЂ бываεтъ:
жε нε справи(в)ши к(ъ) дому сA повороча εтъ.

82. Ω ско рби

Я ко ω гнь прε(д) водою хо(ч) нε ра(д) смиря ε(т):
тако и радо(ст) из(ъ) сму(т)комъ житыA нε ма ε(т).
А вεсεліε прε(з) сεбε само ликовству εтъ:
и обрЂтши(и) ε ωко(л) вдя(ч)но то(р)жεствуεтъ.
I мнЂ пода(и) г(с)ди такъ то(р)жεствова ти:
бы(мъ) из(ъ)бы вши пεча(л) мо(г)лъ тA бл года(р)ствова ти.

83. Ω ско рби паки, и сε

УтЂха о(т) ω чію моε ю сокры сA:
а в(ъ)мЂсто о ноA ско(р)бъ и пεча(л) о(т)кры сA.
Котрую можε(ш) бж ε в радо(ст) прεтвори ти:
и бεз(ъ)пεча(л)но мнЂ да(т) на zεмли пожи ти.
ТЂмъ мо(л)бу Хр(с)тε я ко бл гъ услыши :
и с(ъ) ст ы ми вЂчно(и) радости нε лиши.

84. Ω ско(р)бящы(х) людε(х) збы тнε

Ω(т) збы(т)ны(х) ско(р)бε(и) ско(р)бны(м) лица увяда ю(т):
и особε(н)но з(ъ) тЂла внЂвεчъ изпада ютъ.
Пи сано бо жε ско(р)бны(мъ) засыхаютъ ко сти:
ω(т) опεчали(в)ши(х) и(х) прεзЂлноA зло сти.
А що го(р)шε(и) часо(м) жε тщы труды быва ютъ:
жε злобныε и трудо(в) іхъ нε погада ютъ.
Ты(л)ко раз†бг ъ можε(т) труды помяну ти:
и сп(с)ніεмъ z ла(с)ки своε(и) нε забу ти.

85. И сε прили(ч)ны(и) до ско(р)бы вЂршъ мл итвε нны(и) до бг а

Бж ε мо(и) чεму (ж) то мA ты εстε(с) ωста вилъ:
наставъ жε мA па ки я(к) бы(л) εси наста ви(л).
Да нε всуε ти буду на свЂтЂ здε жи ти:
но даждъ мнЂ з(ъ) добры(м) плодо(м) к тεбЂ сA явы ти.
На тεбε бо εдного то кмо упова ю:
и о(т) тεбε мл(с)ти всεнадεждно ча ю.

86. ВЂршъ в до бг а мл и(т)вεнны(и) о прεмЂну скорби(и) и пεча лε(и)

Іс сε бж ε почто мA та ко(с) ωпусты лъ:
εда ли ю(ж) zа грЂхи до ко(н)ца мA забы лъ.
Нε забы(х) тA ты(л)ко сA во ско(р)бεхъ нε ω(т)ча(и):
алε и εшε на мA обы чно упова(и).
ВЂси жъ самъ бж ε я ко на тA упова ю:
и інага г(с)да кро(м) тεбε нε зна ю.
І ны(и) бо богъ кро(м) мεнε нε можε(т) тA сп(с)ти :
раз(ъ)†можεтъ в(ъ) пагубу по смε(р)ти в(ъ)вεсти.
Ω мл ю тA нε прεда(ж)дъ мA іному бо гу:
бо затра чу и тую до тεбε доро гу.
Нε пεчалу(и) зЂло. А зъ и тA памAта ю:
с(ъ) прочіими купно на тA призыра ю.
Призыра(и) жε тво(р)чε мо(и) о ко(м) мл(с)тивнымъ:
и бл(с)вεніε(мъ) втЂшъ мA бл гости ннымъ.
Убл гословлю тA и о(т) вра гъ свобожду :
и внЂвεчъ супоста товъ твои(х) побЂжду.

87. До бц и, во ско(р)би

ПовЂждъ мнЂ ω дв и цε прч(с)таA мт и:
εда ли буду εщε до(л)го ско(р)би zна ти.
ПовЂмъ ти жε ужε и хъ бо(л)шε(и) нε позна εшъ:
а щε уср(д)но на мA мт ε(р) упова εшъ.
Уповаю ср(д)чно ч(с)таA дв и цε:
нεвЂсто прεкрасна(г)[о] вышны(х) сы(л) цр и цε.
Ты жε мA о(т) гоня щы(х) нεврε(д)на соблюди :
и ω(т) всяки(х) пεчали(и) сама мA свободи.

88. Сε жε кому ко л(ъ)вεкъ о само мъ сεбЂ вЂршъ мл и(т)вε(н)ны(и) до Iс са

Призырая(и) на зεмлю и творя(и) ю тря(с)ты сA:
мл итва ми рождшε(и) та дару(и) мнЂ сп(с)ти сA.
Да сп(с)шεса мт ε(р)нымъ мл ε ніεмъ εA :
могу вни(и)ти в(ъ) го(р)нAA обытεли твоA.
I ωна мо в(ъ) бл ги(х) твои(х) ликова ти:
и з(ъ) ст ы ми навЂкъ тεбε выхваля ти.

89. Ω бога тств Ђ и ω нищεтЂ

Ко(ж)ды(и) бы хотЂ лъ сεбЂ тако(ж) богаты(м) бы(т):
а лε мусЂтъ на свЂтЂ такъ жи(т) я(к) набЂжи(т).
I ты(м) ро гомъ чεса ты(с) которы(мъ) доста нεтъ:
и будε(т) троха имЂ(т), я(к) робити ста нεтъ.
Бо убогихъ повсюду бо(л)шε ε(ст) на(и)па чε:
и правды ваA то рЂчъ ε(ст) а нε іна чε.
Богатство кому то бг ъ исхо чε(т) дарова т(ъ):
и ны(и) мало на то ε будεтъ и працова т(ъ).
А и ны(и) хо(ч) прε(з) ввε(с) вЂкъ труды полага εтъ:
а εдна(к) побЂдε(н)никъ мало чεго ма ε(т).
I дн ь о(т) днA працуεтъ и нε можε(т) мЂти:
ты(л)ко мусЂтъ бЂдны(и) хо(ч) и нε ра(д) тε(р)пЂти.
I подобно то та(к) бг ъ восхотЂлъ из(ъ)да вна:
що поставилъ чловεка чловεку нεра вна.
Бо εсли (б) правε мо(г)ли всЂ богатыми бы(т):
то нЂкому было бы и хлЂба роби т(ъ).
Ты жε бж ε нε забу(д) убоги(х) до конца :
εго жε мл(с)ти и ла(с)цЂ нε ма(ш) конца.
А богаты(мъ) повεли вбоги(х) вспомага ти.
а нб(с)нымъ цр(ст)вомъ ра(ч) и мъ нагорожати.
И а втора вспоможи сεго я(к) нищεтна:
бл года(т) бо и мл(с)ть твоA нεіщε тна.

90. Ω убогихъ и ω богаты(х)

Що далЂ(и) на свЂтЂ го(р)шъ бЂда настава ε(т):
жε убоги(и) чεловЂкъ во всεмъ погиба ε(т).
Хочъ можε(т) бЂдны(и) в людε(и) що и зароби ти:
то богаты(и) нε хочε(т) слу(ш)нε нагороди ти.
I що и мъ за коры(ст) іжъ мзды удε(р)жава ютъ:
а з(ъ) того удε(р)жа н(ъ)A пожы тко(в) нε ма ютъ.
Бо стокро(т)ны(и) и(м) за то ущε(р)бокъ быва εтъ:
кгды за слεзы убоги(х) бг ъ таки(х) кара ε(т).
Ал(ъ)бо громовым огнε(мъ), або тε(ж) водо ю:
а(ж) выходя(т) и(м) тыε вдε(р)жан(ъ)A з(ъ) бЂдо ю.
Zачи(м) работника(м) прошу нагорожа(и)тε:
и εдны(м) шεляго(м) гды заробя(т) нε вкры(в)жа(и)тε.
Бо zа мл(с)ты ню и тоε сA вмЂня εтъ:
кто трудника(мъ) я(к) слу(ш)нε го(д)ны(мъ), заплача ε(т).
А написавшаго мA сε слово простЂтε:
и zдраво и сп сε(н)но в(ъ) до(л)ги(и) вЂкъ живЂтε.
Бо написа(х) уко(р), іжъ нб а ва(мъ) прія ю:
и паки мл(с)ть вш у о ла(с)ку впраша ю.

91. Ω по(д)ража ніи Xв о(м) до властε(и)

Нε ба(р)зо тεпε(р) власти Хр(с)ту по(д)ража ютъ:
и(ж) проступи вшы(х) рЂдко ко(г)да и(х) прощаю(т).
А хо(ч) и простя тъ або из(ъ) помнε(н)εмъ злобны(мъ):
а нε з(ъ) мл(с)рдіεмъ си бл гоутробнымъ.
А г(с)дь бг ъ нε тако якъ они справу εтъ:
бо паки кающы(х)сA грЂшнико(в) милу ε(т).
А в ны(х) звы ча(и) залε(д)во и кающы(х)с(ъ) прощати:
а назавшε εднакъ zло памята ти.
Zачи(мъ) ω бЂда бЂда всεлила(с) на свЂтЂ:
жε нЂгдε згола грЂшну чловεку задЂти.
То(к)мо і ны(и) из(ъ) скорби мови(т) на іхъ ду шу:
впя(т) по прε(ж)нεму тоε (ж) дЂло чини(т) му шу.
Да они о(т)повЂдя тъ за мA во дε(н) судны(и):
ко(г)да сядε(т) суди ти вл(д)ка чудны(и).
Насъ жε Хр(с)тε о(т) гнЂва таковы(х) соблюди :
и ω(т) вЂчны(х) sолъ вЂрны(х) рабъ свои(х) свободи.

92. Ω волоча щи(х)сA понεволЂ людε(х), кото рыε до брε сA прε(ж)дε мЂ ли, и на εдны(х) мЂсца(х) [при добры(х) повожε(н)яхъ] 1 сЂдЂли.
А пото(м) ко(г)[о] бг ъ нε заступи(т) мусЂтъ іны(и) бЂдны(и) и нε хотA волочитисA нε(н)дзно по свЂту в(ъ) своε(м) нεща(ст)ю, пожа(л)сA бж ε zвлаща на старо(ст).
И ли лю бо и в(ъ) мо лодости нε мЂти станε(т) своε(г)[о] слушно(г)[о] совε(р)шεнного сЂдЂніA и пεвного пристанища по ω(т)падε ніи доброи фо(р)туны до sЂла ωбнища(в)ши

Я ко то повЂдаю(т) пусти(в) бг ъ Мики ту:
на уставичную ю(ж) у миръ волоки ту.
I нε ты(л)ко тεпε(р) то Микита(мъ) быва εтъ:
а лε тако(ж) и інымъ тоε (ж) сA случа εтъ.
Жε нε можε(т) інъ бЂдны(и) гдε пεвно сЂдЂти:
и εдного мЂсца я(к) потрεба нагрЂти.
Ты(л)ко мусЂтъ та(мъ) и та(мъ) часто просмыка ти
по сторона(х): и сεбЂ впя(т) мЂсца иска ти.
А поку(л) взы(и)дε(т) сл нцε вы Ђ(ст) ω чи роса :
а часомъ а хъ бЂда и смε(р)тнаA коса
ПрεсЂчε(т) жы знь: и нищо до броε нε справи(т):
εсли εго в нε(н)дзЂ бг ъ до ко(н)ца оста ви(т).
ТЂмъ ω бж ε, мЂ(и) на и(х) своε призрЂніε.
и всεмощноε паки в(ъ) бл го хотЂніε.
Да нε впадутъ для ско(р)бε(и) в(ъ) ω(т)чая ніε:
алε мЂть буду(т) нεха(и) на тA чая ніε.
Кгды (ж) надЂющіисA на тA су(т) бл жε(н)ны:
и бываю(т) прε(з) помощъ твою з(ъ) бЂдъ збавлε(н)ны.
ТЂмъ и а зъ грЂ шны(и) к тεбЂ о і хъ мо(л)бу вношу :
и сεбЂ купно з ны ми в тεбε ла(с)ки прошу.

93. Ω чεтвεрочислε ннои ско(р)би чεловЂчεско(и): (и моε(и)) 2

Трычислε(н)на вεщъ sЂ ло ми ско(р)бъ наноша ε(т):
грЂхъ, нε мо(щ), нищεта : а кро(м) сы(х) нε бываε(т)

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.
2 Круглі дужки стоять у рукопису.

Ско(р)бъ: кро(м) паки случаε(т) из(ъ) озлоблεніA:
и чи ни(т) а хъ прεпону мнЂ до сп сε ніA.
Ты (ж) бж ε на обиды мнЂ грЂшну творящы(мъ):
призри на ны(х) свои(м) си о ко(м) всεвидящы(мъ).
А воздаждъ и(мъ), яко ты сам(ъ) хощεши хо(ч) sло мъ:
и ли я(к) волA твоA ст аA хочъ добро мъ.
А ω(т) обыдя щы(x) мA ω(т)сεлЂ сохраня(и):
и sлобы и(х) о(т) мεнε я(к) можεшъ о(т)враща(и).
А я ко сы лε(н) и грЂхи εси всЂмъ проща ти:
та(к) и сп(с)ніε можεшъ мнЂ дарова ти.
Мл ю тA сп си тεлю ω тоε прилε жно:
да пожыву хо(ч) мало на зεмли бεзмятε жно.

94. Ω ско рби мл итва до бг а

В розмаи ты(х) припа дка(х) си(х) ча со(в) зостава ю:
и ни о(т) кого сεбЂ ю(ж) надε жды нε ма ю.
Точію надЂюсA на тA самого бг а:
εго жε и до грЂшны(х) бываε(т) мл(с)ть мно га.
Мо жε(ш) ω(т) припа(д)ковъ си хъ и мεнε свободи ти:
и ско рби и пεча ли на радо(ст) прεтвори ти.

95. Ω внεзаа пно(и) або тε(ж) о напра сно(и) ско(р)би, и ω внεзаапно(и) радости; імε(н)но жε часо(м) чл ку нεсподЂва(н)но прилучи(т)сA ско(р)бъ, іли ра до(ст)

И внεзаа пнаA ра до(ст) нε зашкожа εтъ:
а скорбъ хо(ч) нεско раA вε(л)ми заража εтъ.
Ра до(ст) бо зовε(т)сA то блг ополу чно(ст):
а ско(р)бъ яка A ко(л)вεкъ то ю(ж) злополу чно(ст).
А ωсобъ и припа дко(м) можε(т) сA ско(р)бъ зва ти:
бода(и) бы ты(л)ко нихто до бры(и) нε мо(г)лъ зна ти.
В ро(з)маиты(х) припадка(х) и писε цъ сы(и) быва лъ:
а(ж) ни ω(т) ко го ча сомъ надε жды нε мЂва лъ.
Ты(л)ко на бг а мусЂлъ ско(р)бы возвε(р)зати:
и того εди наго ω помощъ бл гати.

96. Ω zлополу чія(х), сирЂчъ о ты(х) жε ско(р)бεхъ

Ωкая нε(н) то(и) іжε в ско(р)бε(х) дни прово(ж)даεтъ:
а ω(т)рады на ра до(ст) сεбЂ нЂgды нε ма εтъ.
Таковому годи(т)сA ср(д)цεмъ соболЂзнова тъ:
а ратунку гды мо щно мл(с)ти вно подава т(ъ).
I εго храни лъ бы бг ъ о(т) злополучε ніA:
и стокро(т) возмεзди(л), и сподоби(л) сп сε ніA.
Прεто подава(и) помощъ людε(м) побЂдε нны(м):
нε будε(ш) зрЂти сεбε та ко(ж) дε озлоблε нны(м).
Бл жε(н) бо мл(с)тивы(и) іжъ пом лова(н) будεтъ:
са(м) бг ъ доброчи нно(с)тε(и) тако(г)[о] нε забудε(т).

97. Ω бл гополу чностя(х) чл чεски(х)

Бл жε(н) ко(т)ры(и) чл къ бл гополу чно(ст) стяжа(л):
нε зави ди: бг ъ εму за го дно(ст) то дарова(л).
Котры(и) и тεбЂ ласку можε(т) показа ти:
и бл гополучіε тако(ж) дε дарова ти.
Токмо мл исA г(с)дεви завшε прилε жно:
да пожіε(ш) и ты в вЂку своε(м) бεзмятε(ж)но.

98. Ω мεланколичныхъ людεхъ: сирЂчъ [я ко бы тε(ж)] 1 ω сму тны(х) всεгда, жε іному и до брε сA пово ди(т), а ω нъ нЂ тъ вЂдома, чεго смути(т)сA

В до бры(х) інъ повожε(н)яхъ за вшε ωбыта εтъ:
а дывна рεчъ жε всε(г)да смутε(н) пробува εтъ.
Нε дивно жε хто жи ε(т) при всЂхъ нεдоста ткахъ:
а ω(н) в роскоша(х) многихъ и во всЂхъ доста(т)кахъ.
И сму(т)но ходи(т) всε(г)да, и тε жъ пεчалу εтъ:
и нε знаε(м) чεго южъ таковы(и) смуту εтъ.
Гды (ж) жаднаA вЂ(м) нεндза у нεго нε жи εтъ:
а ω нъ вла(с)нε в фрасу(н)ку або в ско(р)би жи εтъ.

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.

Гды (б) добрыε и мнЂ бг ъ дава лъ повожε(н)A:
нЂgды бы(м) дарε мно(г)[о] нε по(з)на лъ смущε(н)A.
Ажε и понεволЂ му шу A ско(р)бЂти:
що нε могу ко(н)тεнту анЂ ма ло мЂ ти.

99. Ω вступуючихъ z роско шε(и) свЂтовы(х) людε(и) бога тых, во убо гоε и нищε(т)ноε жи тіε іночε(с)коε.
Жε(б) нε ско(р)бЂли и нε ка ялисA на по то(м), нε призапа си(в)ши з(ъ) потрεбу свою імЂніA, сирЂчъ вεщε(и): и ядε ніA и питіA и гро шε(и) на(и)пачε. Гды (ж) и во іноцε(х) бε(з) имЂніA трудно, и вε(л)ми ну(д)но, пачε жε прεждε богатство имущым(ъ) 1

Zдаε(т)сA жε пробу дε(т) ни Ђвши ни пи вши:
бога ты(и) в чε(р)нεцкоε житіε вступи(в)ши.
I здаε(т)сA жε будε(т) ничо го нε трεба:
разсмотри(т)сA на поты(мъ) а(ж) всεго потрεба.
Бо гды (ж) мно го тако вы(х) бога ты(х) быва εтъ:
жε іны(и) всю худо бу в(ъ) мн(с)ты(р) дава εтъ.
Ему сA ви ди(т) будε(т) и то(г)да ко(н)тεнтъ мЂ т(ъ):
а(ж) з за дубовы(х) двε рε(и) нε бу дε(т) и видЂ т(ъ).
А хоча(и) двε ри бу дутъ и нε дубо выε:
нε бу дутъ раство рε(н)ны тожъ 2 и сосно выε.
Із ру къ бЂдны(и) нεбора къ будε(т) ю(ж) глядЂти:
и нε бу дεтъ того що прεждε имЂлъ мЂти.
Zачи(мъ) бога ты(и) напро дъ постεрЂга(и)сA:
и гды хо(ч) в чε(р)нε чεство здоро въ по(с)трыга(и)сA.

1 Праворуч на полі приписано іншим почεрком: Зна εтъ конъ на сщо о(г)лоблЂ бε(т).
2 Слово тожъ було пропущене і надписане автором над рядком.

Ω чε(р)нца(х) ро зны(х) ω(т) сεго мЂ(с)ца ωбрЂтεши ли (ст) о. А за ты ми и бо(л)шε(и) о чε(р)нца(х) жε зна(и)дεшъ, напродъ да лЂ(и) на пεрεка захъ, в мно ги(х) мЂстЂхь, по ли стахъ іщущи.

100. Ω(т) zдε почина ю(т)сA †ршы, ω пя н(ъ)ст†и ω пя ницахъ

Ωста нсA чл вЂчε пя(н)ства проклято го:
бо часо(м) на(г)лε людε умыраю(т) з то го.
А хо(ч) пи(и) да помЂ(р)но жε(б) нε много тра тылъ
або жεбы(с) и всεA худобы нε зтра тылъ.
Бо пя ному зда(ст)сA жε и ко зы в золотЂ:
а са(м) валя εт(ъ)сA якъ свиніA в болотЂ.
У пя ного рεшεто грошε(и) повЂда ε:
а кгды проспи(т)сA то(г)да и чεха нεма ε.
Z рεшεта бεрε(т) гроши пяны(и) zа що пи ти:
а трε(з)вому нЂзащо рε шεта купи ти.
Прεто о(т) запо(и)ства хо(ч) мало повстя(г)ни сA:
а робити що роби(ш) о(т)то(л) нε лЂни сA.
А та(к) зно ву на порЂ своε(и) скоро ста нεшъ:
εсли запиватисA ужε пεрεста нεшъ.

101. Ω хоро бЂ z пя(н)ства быва εмо(и)

Нε жало(б)на хороба что з(ъ) пя(н)ства быва ε(т):
жало(б)нЂ(и)шаA таA що сама случа εтъ.
Бо пя ны(и) доброво(л)но хоробы добу дεтъ:
а ωсобно и грЂха часо(м) придобудεтъ.
Кгды (ж) скорЂ(и) згрЂши(т) пяны(и) и самому бг у:
и людя(м), упи вшисA вчини(т) пако(ст) мно гу.
Мы жε братіε всε(г)да трε(з)вы зостава(и)мо:
ап(ст)лскоε слово ωхо чо сполня(и)мо.
У винЂ рεчε ε(ст) блудъ нε упива(и)тεсA:
алε о(т) пя(н)ства цЂлε выстεрЂга(и)тεсA.
I нε забороняε(т) правда ап(ст)лъ пи т(ъ):
алε нεмощны(м) и впя(т) пεча(л)нымъ и вεли т(ъ):
Кгды рεчε стомаха рады испи(и) мало вина :
токмо абы нε была ка A злаA новина.
Прεто да(и) намъ г(с)ди в(ъ) трεзвости пожи ти:
абы(х)мо в тεбε могли ласку заслужи ти.

102. Ω нεзажыва ючи(х) вина [сирЂ(ч) горЂлки] 1 або тε(ж) и всяко(г)[о] хмЂлного напи тку

К подывε н(ъ)ю ωсо бно(мъ) и ты ε быва ютъ:
що жа(д)ныхъ тру(н)ковъ пяны(х) нЂgды нε вжыва ю(т).
Бо кожды(и) фа(н)тазЂю можε(т) причита ти:
для ко(т)ро(и) правε мусЂлъ пи ти пεрεста ти.
Або з(ъ)мовя(т) бεзмЂ(р)но худобу пропива лъ:
або тε(ж) нεуважно з(ъ) лю(д)ми сA задыра лъ.

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.

Zна(т) то вε(д)лу(г) сло(в) ля(д)зски(х), нεщε(н)сноε га рло:
вшы тко добро цо было у дому пожа(р)ло.
I по само(и) правдЂ бы(т) мЂεтъ нε іна ко:
алε цЂлε на свЂтЂ то ε то ε(ст) та ко.
Ты(м) то мовя(т) нε вино лε(ч) пя(н)ство прокля то:
да(и) бж ε жε(б) о(т) всЂхъ оно было о(т)ня то.
Една(к) жε я(к) ап(ст)лъ ст ы(и) всε написа лъ:
и словεсно за(с) многи(х) на родо(в) науча лъ.
НаставляA кождого на дЂло подобно:
и сиε слово многи(мъ) гл гола(л) особно.
Нε яды(и) ядущаго да нε осуждаεтъ:
и нε пія(и) пію щыхъ да нε укоря εтъ.
ТЂмъ жε в(ъ) бж ію славу мЂрно зажыва(и)мо:
а ст ымъ εго даро(м) мы нε погоржа(и)мо.

103. Ω zарεка ющы(х)сA горЂлки пи ти, и зно ву пю чихъ

Zлε то(и) чи ни(т) ко(т)ры(и) сA пити зарεка εтъ:
часто сA зарεкаε(т), а εднакъ нε ка εтъ.
Влε(г)цε собЂ тую та къ кля(т)ву поважа ютъ:
а нε минε(т)сA да(р)мо того нε уважа ютъ.
Zачи(м) чεловЂчε пεрεста(н) зарεкати:
во(л)но и бε(з) зароку тобЂ пи(т) пεрεста ти.
А εжεли нε можεшъ пити покида ти:
то зво(л) нε по многу горЂлки zажыва ти.
А то що зажываεшъ горЂлокъ по мно гу:
а прε(з) зарокъ и кля(т)ву пи ε(ш) грЂшишъ бг у.
I εсли пяны(и) мЂεшъ собЂ злы(и) обыча(и):
то выпива(и) помЂрно я(к) налεжитъ звыча(и).
А так и худобы нε будεшъ утрача ти:
да бг ови и людя(м) мε(н)шε(и) проступа ти.

104. Ω винЂ або тε жъ ω горЂлцЂ 1

Давъ бг ъ и горЂлчаны(и) труно(к) на пожы токъ:
а хто збы(т)нε будε(т) пи(т) нε идε(т) у пожы токъ.
А і нъ хочъ бы и мало пи(в) то нε пануεтъ:
алε власнε руками сы лу о(д)и(и)муεтъ.

1 Проти цього вірша на полі є позначка чорнилом: NB.

А хо(ч) то ε(ст) жε часо(м) нεмощъ пу(д)крЂпля εтъ:
и сму(т)ныхъ і ногда мало пу(д)вεсεляεтъ.
Еднакъ жε хо(ч) хто тро ха zажи ε(т) чрε(з) сы лу:
то лεдво оста нε(т)сA и живы(мъ) насы лу.
Zвлаща хто на голову будε(т) хорова ти:
добро (б) тако му ω(т)ню(д) εи нε вжыва ти.
I лучшε(и) бы чεловЂкъ то(и) цЂлε zдравствова лъ:
и ωсма(к) бы в кишε нЂ в цЂлости зна(и)дова лъ.
I кто ε(и) нε кушаε(т) мε(н)шъ бг у згрЂша εтъ:
и людя(м) добры(мъ) ника(к) то(и) нε проступаεтъ.

105. Ω пя нствЂ, и εщε

Пя ного повЂдаютъ, тако ва моли тва:
я(к) умε(р)шого кого проты(в) кого би тва.
Бо я(к) хоры(х) по(ст) тако пя ны(х) мо(л)ба ва жна:
и обЂтница бг у пя ного нεва жна.
I хо(ч) бы пя ны(и) нЂgды бг у сA нε мл и лъ:
воісты(н)ну в то(и) рε чи вовЂкъ бы нε (з)грЂшылъ.
Кгди пя ного таково мовя(т) молεніε:
я(к) фарысε(и)ско нε гды(с) было xвалε ніε.
Прεто вдосто(и) насъ бж ε часты мытарε(и)ско(и):
бы(х)мо нε о(т)рымали пла ты фарысε(и)ско(и).
I да(и) г(с)ди вся ки(м) людя(мъ) пи(т) помЂрно:
абы нε оско(р)бляли тA тво(р)ца бεзмЂрно.
Ты(л)ко абы во славу твою выпива ли:
и трε(з)вымъ смы сло(м) тεбЂ хвалу о(т)дава ли.

106. Ω трε zвы(х) и ω піяныхъ 1

Если мовя(т) трε(з)вому мо(щ)но з(ъ) пя ны(м) жи ти:
то можε(т) и поросA из(ъ) вовкомъ пожи ти.
Ты(л)ко жъ нε мощно сεму слову вЂрова ти:
жε(б) мощно поросяти з вовко(м) пробува ти.
Такъ и пяны(и) з(ъ) трε(з)вымъ нε жывε тъ лаго дно:
а то цЂлая правда zостаε тъ подобно.
Понεва жъ трεзвы(и) дЂло чε(ст)но размы(ш)ля εтъ:
а пя ны(и) хочъ мысли(т) то ты(л)ко поxыбля ε(т).

1 З правого боку на полі написано червоним чорнилом: Ω пяны(х) людε(х) чинячи(х) расколы ли(ст) н в.

Кгды (ж) мовя(т) що в(ъ) трε(з)вого на вмЂ жытε(л)ству ε(т):
то пяны(и) самы(м) сло во(м) нε запамя(т)ствуεтъ:
Прεто да(и) бж ε бы(х)мо в(ъ) трεзвости коха ли:
бы тεбε нЂgды, и тво(и) лю(д) нε оско(р)бля ли.

107. І си ε тому жъ подобноε, ω пяныхъ, и ω нεписмε нныхъ

Я ко тя(ж)ко трεзвому из(ъ) пя ны(мъ) обыта т(ъ):
тако и писмε(н)ному иz просты(м) пробува т(ъ).
Бо в просто(г)[о] мужыка просты(и) ε стъ ωбыча(и):
а в писмε(н)ныхъ особны(и) полЂты(ч)ны(и) звы ча(и).
ПовЂдаю(т) жε ко(ж)ды(и) собЂ любитъ равна:
дозна(н)но то самою пра(в)дою из(ъ)да вна.
I из(ъ) простыми бж ε да(и) в(ъ) люб†пробува т(ъ):
бы (х)мо посполу мо(г)ли нб о наслЂдствова(т).

И приповЂсты посполи тыε лю(д)зкіε,
ωсобно научаютъ трε(з)во(с)ти, гды мовя(т) 1.
Добро тому пи(т), в ко(м) xмЂл(ъ) спи (т).
и па ки: пи да ума нε пропи.
и εщε: пи(и) да нε вы(и).
и з(ъ)нову (ж), пи да нε впива(и)сA, мε(ж) чужы ми лю(д)ми выстεрЂга(и)сA:
бо хмЂл(ъ) мови(т) бεзпε чнε, да нε (с)татε(ч)нε 2.

1 З лівого боку на полі написано червоним чорнилом: зри.
2 Далі, у кінці аркуша, червоним чорнилом, почерком автора, написано: ВЂрши похва(л)ныε любячи(мъ) пи во пи ти, и про(ч): эа εдины(м) zа ходомъ. Кому нε ва ди(т); и ли нε шко дитъ: ли(ст) рч и.

108. Ω ωбы чаяхъ людзски(х), жε в(ъ) пяны(х) іныε ωбычаи, а в трεзвыхь іныε, або добрыε, або тεжъ злы ε

Чудноε дЂло и то на свЂтЂ бываεтъ:
жε нε εди(н) в(ъ) чловε ку но ровъ пробува εтъ.
В трεзво(г)[о] любо добры(и) любо злы(и) обы ча(и):
и в пя но(г)[о] тε(ж) або злы(и), и ли добры(и) звы ча(и).
I та(к) бы вЂмъ потрεба тоε уважа ти:
жε и ст ы(м) бы пя ны(м) мощно (б) сA о(т)мЂня ти.
І ли за(с) гды бы а г глъ бж и(и) з(ъ) нб а пришо лъ:
да на зε(м)ли сA упилъ, то бεз(ъ) штуки (б) нε оды(и)шо лъ.
Бо хмЂл(ъ) зда(в)на такую в собЂ справу маεтъ:
жε на(и)бо(л)шε(и) на злоε людε(и) привождаεтъ.
А до доброго ба(р)зо мало ω(н) приво дитъ:
ты(л)ко всε людε(и) розны(х) до лихо го зво дитъ.
Для того да(и) бж ε на(м) сA нε упива ти
алε для сп(с)ні А в(ъ) трεзвости быва ти.

109. Ω ωкка зіяхъ вся кихъ, я ко прε(з) ωкказія(х) а бо тε(ж) чрε(з) оказію, доброго дЂла и зло(г)[о] орудова(н)A ла(т)во завшε стаε(т)сA совε(р)шεнно

При окка зіи слушно(и) мо жε(ш) дЂло спра ви(т):
а бε(з) ωкка зіи ча(с) да(р)мо ты(л)ко стра ви(т).
ΩкказіA добра ε(ст) во вся кую трε бу:
спра ви(т) потрεбующи(м) на всяку потрε бу.
Бо мо вя(т) zамуты сA, творA того дЂлA:
и замути вши(с) спра ви(ш) хоча(и) и бεздЂ л(ъ)A.
I при окказія(х) всε за шту ку ухо дитъ:
хо(ч) ча сомъ и за і ны(мъ) дЂло(м) гдε хто хо ди(т).
I да(и) бж ε за злы ми дЂлы нε ходи ти:
іжъ бы нико(г)да чεго зло го нε чини ти.

110. Ω урядовы хъ людε хъ, слу хаючи(х) я бεдниковъ 1

Що то пн о вε у васъ ε(ст) таки(и) за звы ча(и):
жε то ωско(р)бляεтε слугъ своихъ на(д)звы ча(и).
А на(и)пачε слугъ вЂрны(х) и ю жъ zаслужε(н)ныxъ:
и жа(д)ною мЂрою в чε(м) нεподо(и)зрεнныхъ.
Кгды (ж) мε(р)зскимъ клεвε(т)нико(м) вЂру има εтε:
а(ж) они лгу(т) яко Ψи : вы и нε зна εтε.
На вε(т) кажЂт(ъ) ты(м) лгаря(мъ) до во(д) дово(ж)да ти:
а собЂ того ча су вся ко розсужда ти.
А нε мЂли бы слушны(х) дово довъ дава ти:
то зволя(и)тε кія ми таки(х) частова ти.
І жъ бы нε смЂли в други(и) разъ того чини ти:
да жεбы и іному мо(г)ли запрЂти ти.
Прεто (ж) прошу ты(х) лгаровъ, нЂgды нε слуша(и)тε:
да дубо выε по чε(ст)ки таки(м) дава(и)тε.

1 На полі проти цього вірша помітка, зроблена чорнилом: NB.

111. Ω свЂди тεлεхъ нεправди вы(x): звла ща пу(д)су лы при(и)му юч(и)х: и ло(ж)но свЂдЂтε(л)ствуючи(х)

СвЂди тεли ло(ж)ныε то ε собЂ зна(и)тε:
хочъ ма ло на су(д) бж и(и) ко(г)да вспамята(и)тε.
Жε то васъ за нεправду будε(т) бг ъ суди ти:
и па мя(т) вш у з(ъ) свЂта можε(т) скорεни ти.
Ро ди(т) бо ва(м) нεправда тЂлεсную зги бε(л):
и дш εвну наноси(т) вто(ж) ва(м) жε погибε(л).
Прεто и мзды за то ε собЂ нε при(и)му(и)тε:
да по справε(д)ливости ю(ж) свЂдЂтε(л)ству(и)тε 1.

112. Ω(т) zдε жε почина εт(ъ)сA ω чε(р)нцаxъ и о хотя щы(х) в чε(р)нεчεство

Z давны(х) часо(в) свЂтовы(и) лю(д) то повЂда εтъ:
жε нико го чε(р)наA рыза нε сп са εтъ.
I в чε (р)нцаxъ εсли та(к) жε из(ъ)хочεтъ грЂши ти:
то да(и) г(с)ди жεбы дш Ђ нε з(ъ)губи ти.
I бЂлаA ры за та кожъ нε погубля εтъ:
εжεли хто добрыA дЂла о(т)правля εтъ.
Ты(л)ко то кожды(м) на грЂхъ покута бываεтъ:
а нε трεба ε A хто нε согрЂша εтъ.
А що за(с) ω чε(р)нεцко(м) ткнε(т)сA тεжъ за кону:
о котро(мъ) нεсвЂдомо свЂцкому вся кому.
Бо гды (б) вЂда(л) что εму в чε(р)нца(x) будε(т) случа(т):
нЂgды (б) пу(д) прысягою нε хотЂлъ пострыга(т).
I навяза(в)ши (б) на сA ка мε(н) в(ъ) воду втопи(л):
нεжεли (б) на вЂчную ско(р)бъ в(ъ) чε(р)нεцство вступи(л).
Бо пра(в)да то жε в чε(р)нцаxъ вЂчнаA нεво лA:
а свЂцки(мъ) во всЂхъ рεчахъ совε(р)шεнна во лA.
I свЂцкимъ хда εтсA то(и) чи(н) за хлЂбъ пшεничны(и):
а пострыгши(с) позна(в)ши да(л) бы и zа жи тны(и).
А понεважъ свЂцки(и) господа(р) во всε(м) во лεнъ
в своε(м) до бро(м): а чε(р)нεцъ ю(ж) ни в чε(мъ) нε волεнъ.

1 Сторінка не до кінця дописана. Вільної більше половини. На вільному місці іншим почерком приписано: СвЂдитεли ло(ж)ни тоε собЂ знаитε а на смε(р)тъ всεгда помятаитε. Нижче розгонистим почерком написано: Шпаковскаго. Ще нижче на вільному місці хтось вправлявся в діленні чисел.

I чε(р)нεцство нε ты(л)ко мла ды(х) в чи(н) сво(и) в(ъ)водитъ:
алε часо(м) му(д)ры(х) и стары хъ в то(и) заво дитъ.
Прεто всЂ свЂтовыε людε ка(и)тε(с) на на съ:
прошу я(к) на(и)поко(р)нЂ(и) о то(м) дЂлЂ всЂхъ ва съ.
Една(к) хто сεбЂ того zакону жεла εтъ:
г(с)дь бг ъ εму на то нεха(и) помага εтъ.
Ты(л)ко вступи(в)ши трεба тоε износи ти:
до(л)жεнъ бεз(ъ)прεчъ о тоε г(с)да проси ти.
Пишε(т) жε о томъ чину совε(р)шεнъ дозна вεцъ:
и на(д) всЂхъ в нε(мъ) стр(д)лцεвъ бЂднЂ(и)ши(и) стр(д)лεцъ
И па ки жε прε(ж)нεε слово повторя ю:
ла ска(м) вш и(мъ) о то(м) жε чину прε(д)лага ю.
СмЂ ючи мо ви(т), жε хо(ч) хто бувъ свояво(л)никъ:
а якъ вступи(т) в чε(р)нεцство то будε(т) нεво лникъ.
Ізъ басу(р)мански(х) нεво(л) свобо дны быва ю(т):
а з(ъ) чε(р)нεцства до смε(р)ти(и) нε ωсвобожа ютъ.
Ты(л)ко жъ кгды хочε(т), нεха(и) здра(в) в чи(н) то(и) вступаε(т):
оxо чого нε вня(т) бг ъ нεха(и) помага εтъ.
Я о то(м) дЂлЂ εму нε пεрεбива ю:
лε(ч) ви дячи воздεржно(ст) εго поража ю.
А нε воздε(р)жныхъ могу о(т) того впиня ти:
и якъ мощно до того и(х) нε допуща ти.
Бо нεіскусныε часо(м) чи(н) то(и) повε(р)гаютъ:
и по повε(р)жεніи цЂлε погиба ютъ.
I далε ко лЂпшъ чину того нε при(и)мати:
нЂжъ приня(в)ши ски ну(в)ши бг у наруга ти.
I да(и) бж ε принявшы(мъ) в чистости хова ти:
а zа тру(д) zако(н)ны(и) мзду о(т) тεбε приня ти.
I побожныхъ інокъ в Ро(с) 1 нш у помножи :
и в ны(х) навЂки сεбЂ хвалу ты умножи.
I писавшаго си ε такожъ нε забу ди:
но я ко творεцъ г(с)дь прεмл(с)ти(в) буди.

1 У В. Перетца вро(с) з відзначенням, що так у рукопису. Див. “Вірші єром. Климентія…”, стор. 61.

113. Ω гл голю щы(х) я ко повЂдаε і нокомъ нε трεбЂ жа дны(x) мЂти стяжа ни(и)

Было то нε gды(с) чε(р)нца мъ нищо нε надо бно:
а тεпε(р) всε потрεба тако(ж)дε подобно.
Бо и чε(р)нцε†та(к)жε xочε(т)сA що мЂти:
хоча(и) то и нε жона в нεго и нε дЂти.
Една(к) и чε(р)нцу всты(д)но го лому ходи ти:
ты(л)ко я(к) нЂтъ ничого мусЂ(т) хочъ проси ти.
Бо чε(р)нцо въ голы(х) зову(т) опія ками болшъ:
або нεцно(т)ливыми то εщε и на(и)го ршъ.
Мовя(т) жε нεда(р)мо то(и) ничого нε маεтъ:
а бЂдному нЂгдε взя(т), о(н) того нε зна εтъ.
Кгды (ж) в мн(с)тыря(х) вε(л)ми нε часто давають
одεжду. а запа сныε лЂпшк(и) сA маютъ.
Убогіε чε(р)нцЂ хочъ бо(л)шε(и) и працують:
ты(л)ко жъ вбоги(х) и та(м) нε ба(р)зо шану ютъ.
А ма ючи(и) якъ и вмрε(т) лучшε(и) помина ютъ:
а нищε(т)ны(х) в скоры(и) часъ и zапоминаютъ.
I якъ свЂцки(м), нε добро : на свЂтЂ голышамъ:
та(к) жε то и чε(р)нцамъ сырота(м) побЂдаша мъ.
I го лы(х) и прышε лцовъ часомъ нε при(и)маютъ:
хо(ч) бы и рεмεсни(к) бувъ, про чъ высыла ютъ.
I такъ милы(и) бж ε, всЂмъ убогимъ нε добро :
а ко(т)ры(и) много всεго мЂεтъ тому добро.
I бл жεнъ и прεбл жε(н) то(и) в тεпεрε(и)ши(и) вЂкъ:
що мЂεтъ чεго ко(л)вεкъ дово(л)но чл вЂкъ.
[Бо и в лεкція(х) пи шу(т), хто бога(т) то(и) всЂмъ братъ,
а хто ничого нε маε(т), того нихто нε знаεтъ] 1.
Прεто ко(т)ры(и) на чε(р)нцо(в) бЂдны(х) вбогихъ ди витъ:
то нεха(и) мл(с)тыню даε тъ добрε вчи нитъ.
А ты бж ε и чε(р)нцовъ вбогихъ нε ωпуща(и):
а творя щы(м) ялму(ж)ны стокро(т) нагорожа(и).

114. Ω і ноцεхъ [на съ ю(ж)] 2 послЂдныхъ тε(р)пя щыхъ бεзви(н)нЂ и по винЂ прεмногіA sЂло напасти и ско(р)бы и гонε ніA и оклεвεта ніA и нε нависти, и всячεскіи ωzлоблε ніA

Ст ы ε оц и нε гды(с) то ε гл гола ли:
врε мε(н) своихъ на зε(м)ли и то написа ли.
Буду(т) мовя(т) на і нокъ многи гонεніA:
прε(з) котрыε доступя(т) раз†сп сε ніA.

1 Квадратні дужки поставлені червоним чорнилом.
2 Квадратні дужки стоять у рукопису.

I а щε правε ско(р)бы прεтε(р)пятъ и бЂды:
з(ъ)бавлε ни обрящу(т)сA о(т) вЂчнаA бЂды.
I пачε насъ прε(д) бг омъ буду(т) похвалε (н)ны:
и по смε(р)тεхъ и(х) зЂло зостану(т) сп сε(н)ны.
Ужε жъ словамъ о(т)чεски(мъ) ε(ст) всε спо(л)нεніε:
и за тε(р)пεніε да(и) бж ε сп сεніε.
I самъ то(к)мо г(с)ди виждъ нш и пεча ли:
ко(т)рыε на(мъ) дЂю(т)сA бε(з)прεчъ ю(ж) нεма лы.
I дару(и) сп си тεлю на(мъ) ты A zноси ти:
бы хмо мо(г)ли у тεбε живо(т) получи ти.

115. Ω бεзжεнномъ житіи і ночεскомъ

Сво бо(д) і нокъ ω(т) жεны и дЂтε(и) повЂда εтъ:
εднакъ ну(ж)да жε своε(и) господынЂ нε ма εтъ.
А хо(ч) и всεго та(к)жε і ны(и) много можεтъ мЂ т(ъ):
а в то(и) рεчи εдно то мусЂтъ бЂдны(и) тε(р)пЂ т(ъ).
А що мовя(т) нε жонЂ и нε дЂтямъ збыра ти:
а εсли бы мЂвъ жону тако(ж) бы мо(г)лъ з(ъ)пра(в)ля ти.
Алε жεнити(с) законъ то(и) нε повεлЂваεтъ:
ты(л)ко бε(з) помо щницы са(м) εди(н) прεбываε(т).
МЂ ючи(и) жону то(и) сA и в(ъ) ско(р)бεхъ утЂша εтъ:
а чε(р)нца бЂдно(г)[о] бг ъ тыл(ъ)ко нεха(и) потЂша ε(т).

116. Ω уεдинε ніи іночεскомъ

Ко жды(и) і нокъ возмо жε(т) тоε цЂ лε призна ти:
жε наεдынЂ нε та(к) ско(р)бно прεбывати.
А гдε в(ъ) кε ліи собо(р) вεлики(и) пробуваεтъ:
та(мъ) нε нави(ст) и вра(ж)да часто сA украда ε(т).
Рεкъ нε gды(с) Дв и(д), добро бра тіи в(ъ)купЂ жити:
а днε(с) и наεдинЂ лε(д)во мощно прожити.
Една(к) іноку добро то уεдинε ніε:
в нε(мъ) жε мо щ(ъ)но стяжати іны(мъ) и сп сε ніε.
ТЂмъ бл жεнъ то(и) которы(и) εго сεбЂ заслу жи(т):
ужε бо ω нъ о рε ча(х) общы нски(х) мало тужи(т).
I такъ и на(мъ) да(и) бж ε оноε наслЂди ти:
бы(х)мо бεзско(р)бно тεбЂ во(з)мо(г)ли по(с)лужи ти.

117. Ω нεбεзпε чно(мъ) жи тіи і ночεско(мъ) и ми(р)скомъ

Искупующε врεмA днε(с) жытε(л)ствова ти:
абы(х)мо я(к) на свЂтЂ мо(г)ли пробува ти.
Бо си(х) врεмε(н) на(и)пачε бо(л)шε(и) прεслЂдо вцовъ:
а нεжεли яковы(х) добры(х) бл готво(р)цовъ.
Ты жε г(с)ди всЂхъ на(с) ω бщы(и) бл готво рчε:
и прεдвЂчны(и) нб(с)ны(и) дрεвны(и) чудотво(р)чε.
Даждь на(м) в(ъ) мирЂ ми(р)но и бεз(ъ)пεчално пожы т(ъ):
и бл года(т) и мл(с)тъ у тεбε zаслужи т(ъ).

118. ВЂ(р)шы похва лныε [о коло пчε лъ] 1 тру(ж)дающы(мъ)сA в па сЂка(х) іноко(м) з(ъ) по(с)лушани(и) мн(с)ты рски(х)

Вся ко послуша ніε жывотъ имεну εтъ:
яки(и) жε жыво(т), то ε(ст) вЂчны(и) zнамεнуεтъ.
Бо кгды (ж) и Хс ωц у послушε(н)ство твори лъ:
и до см рти кр(ст)ныA уср(д)но то чинилъ.
Z ко(т)рого послушε(н)ства намъ всЂмъ по(л)за мно га:
жε(с)мо примиры хо(м)сA тЂмъ до оц а бг а.
А я ко пчεла з розны(х) цвЂто(в) мε(д) збира εтъ:
та(к) и і но(к) правдивы(и) в(ъ) мн(с)ты(р) прія εтъ.
А любо и нужно(г)[о] часомъ нε довлЂεтъ:
εдна(к) жε о то(м) ско(р)бы вεлико(и) нε мЂεтъ.
НадЂεтъ бо сA ла(с)ки о(т) ста(р)шыхъ надε(ж)дно:
и по г(с)дЂ бз Ђ жи εтъ бεзмятε жно.
Ωсобно жε коло пчε(л) свя то ε(ст) труждати:
кгды з того могу(т) в цε(р)ко(в) с†щи встроεвати.
I и наA в(ъ) мн(с)ты(р) прибы(л) ты(мъ) бываεтъ:
пачε гды ко(г)да пчεла добрЂ урожа εтъ.
Нεха(и) жε и із(ъ) чужы(х) стра(н) в нш ъ кра(и) лЂта ютъ
пчε лы: и із(ъ)ωбылно мε ду приноша ютъ.
I да(и) г(с)ди того достато(к) в(ъ) Ро с(ъ) на шу:
ку потрεба(мъ) цε(р)ковнымъ, и на коры(ст) на шу 2.

1 Квадратні дужки стоять у рукопису.
2 Під цим віршεм підведено риску. Під нею написано почерком автора: Ω щыротру(ж)дающы(х)сA іноцε(х) и свЂ(т)ски(х). Ли(ст) т д. Ω іноцε(х) або тε(ж) о чε(р)нца(х) смирε нны(х) и го рды(х). Ли(ст) т ε. \97\
Слово ко новонача(л)ны(м) и млады(м) іноко(м), я ко трεбЂ ω(т) ми(р)ски(х) разнствова(т) во всεмъ. Ли(ст) т з.
Слово особноε о мятε(ж)но(м) жи тіи іночε(с)комъ, я ко гдъ злы(и) сожитε(л) бываε(т) в кε ліи, и многіи во всε(м) па кости творитъ. Ли(ст) т θ.
Ω входя щы(х) іноки ня(х) в(ъ) ωлта(р), ли(ст) то(и) жε т θ.
Ω волоча щи(х)ся чε(р)нца(х) по мЂста(х) и по шко ла(х), и по ко(р)чεмны(х) дворахъ, ли(ст) л и, назадЂ.

(3 votes, average: 5,00 out of 5)