ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ

Related posts:

1. РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...
2. ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ Я знаю, що нема нікого дома, І те, що ти поїхала далеко, Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону І […]...
3. АРКТИКА Комети, що цвітуть хвостами, наче пави, червоні шиби моря в олив’яних рамах, де скелі льодові під снігом кучерявим розсунулись поволі, […]...
4. “Боюсь не самоти, а суєти…” Боюсь не самоти, а суєти. Стояв і вік стоятиму на тому: Аби зійти до верховин мети – Знайди опору у […]...
5. “Позахолодало на ріллю…” Позахолодало на ріллю, На ріллю, де енко-єнко-венко-, Подивилось небо крізь зорю, Як морозить хвилю морозенко. Повідтуманіли береги, Понанахилились обереги, Глянули […]...
6. ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...
7. СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
8. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
9. ПЂСНЬ 19-я. Ах ты, тоска проклята! В сей конец: НЂсть наша брань к плоти и крови… Попереши льва и змія… Воспріймите и меч духовный, иже есть […]...
10. “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
11. СТОКГОЛЬМ Чарівна саго, на суворих водах, Що тир корони в небо підняла! Тобі скоряється полярна мла, Коли почує золотий твій подих. […]...
12. ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...
13. ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...
14. І. “Довго спали вітри у ярах на припоні…” Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок Довго спали вітри у ярах на […]...
15. МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
16. Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...
17. ДОЩ НА МОРІ Я в літній дощ на дощових твоїх, На грудях табунами пальців пасся… Твого волосся дощового пасма Той літній дощ на […]...
18. “Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають…” Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають, Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза (Вітри лежать, вітри на […]...
19. Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту. На першому живуть, немов трава. Мети нема. До iстини далеко. Їм байдуже – сiвба це чи […]...
20. “Ти так наблизилась уже до смерти…” Віталієві Абліцову Ти так наблизилась уже до смерти, Дідівська земле, що нема й надій, Чи буде пільга від скорботних мрій, […]...
21. ВІРШ, НАПИСАНИЙ НА ТЮРЕМНІЙ СТІНІ Знов тюремна параша. Не ліпша й не гірша, Ніж усюди, де випало бути мені. В дверях клацає вічко… Пишу цього […]...
22. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
23. “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
24. РАЙЦЕНТРІВСЬКИЙ КАЙФ Глухий готель, німа кімната, брусочок сиру на столі, і пляшка, щойно розпочата, і дощик при віконнім склі. Нема з тобою, […]...
25. ЛУК’ЯНЕНКО Серед чернигівських січовиків Тебе, гінкого підлітка, не знали. Та їхній порив, краючи навали, Сягнув мети, достойної вінків. І, наче мудре […]...
26. КЕЛЬНСЬКИЙ СОБОР Єлисаветі Котмаєр Квітучий камінь прагне висоти, Як білий лотос – давнього Єгипту. О ні, не мощі, не склепіння крипту – […]...
27. ЗОНА Душа болить пекельним болем За лісом, річкою і полем. Тут все жило, цвіло, буяло – І враз пустельно диким стало. […]...
28. “Світи мені, кохана…” Світи мені, кохана, крізь відстані світи! Любов моя не в’яне в тумані самоти. Ще є на світі диво – світає […]...
29. “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
30. “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори […]...
31. ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
32. ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
33. 02. ОРЕЛ І ЛІТАК Орел, король просторів, вдаль летів, над полову мідь піль, синь моря лав, над опар хмар шлях крил його дрижав. Враз […]...
34. НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
35. ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]...
36. “Йде сніг…” Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто […]...
37. ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
38. “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…” Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець […]...
39. ПОВІНЬ Весняна повінь рве загати, Змиває дамби і мости. У неї іншої мети, Аніж природу оновляти, Нема… Але пеан співати Її […]...
40. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...