ПІСЛЯ ДОЩУ

Related posts:

1. ПІСЛЯ ДОЩУ Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) Він змив зиму з міських камінних площ, очистив […]...
2. ПІСЛЯ ДОЩУ Сипнув як стій з тієї хмарки,- Не зчувся, коли вщух… Як зелено зробилось в парку Після дощу!- Немов звичайний там […]...
3. “Після дощу імла разманна…” Після дощу імла рахманна, У морі стишена вода. І ти мені така жадана, Така звабливо-молода. Душа моя, від щастя п’яна, […]...
4. УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
5. “Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...
6. БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
7. ПІСЛЯ БОЮ Проклятий світ! – я мовив після бою, Коли побачив трупи у траві – Чому я мушу втішитись тобою, Не знаючи, […]...
8. РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...
9. ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
10. МУРАШНИК Предивні, зачаровані міста з рудого порохна й рябої мерви. І пасма вулиць сплетені, мов нерви, і клуня в сірих теремах […]...
11. ДО ДОЩУ А дощ як затявся – все лить і лить, Хоча б десь проклюнувся неба клапоть: Чи доля так власна йому […]...
12. ТИСА. ТИС На вигинах пружна, як тисовий лук, Ти линеш із лісу до лагідних лук, Пронизуєш простір, як тисовий спис… Скажи мені, […]...
13. ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...
14. “Блакитно на душі… забув, коли мовчав…” Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в […]...
15. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
16. КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ, ДОЩУ І ЦВІРКУНА Мій літній поїзд зупинився знову перед цією айстрою смутною. І я зійшла в її казкову тінь. “У нас дощі!” – […]...
17. ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
18. “На рокиту сіли круки…” На рокиту сіли круки: – Кра! Кра! Кра! – Під слизькими пазурями, Як черлень, кора. Доки ж буде пити крівцю […]...
19. ПІСЛЯ ШЕВАРНАДЗЕ Розбиті в пух, московські можновладці, Добравши кілька плеканих хохлів У френч-мундирах, тільки ж без голів, Гартують опір… на хитливій кладці. […]...
20. Після кіно Михайлові Саченку Сьогодні ввечері на останній сеанс у кінотеатр “Дніпро” прийшло 27 Василів, Степанів, Микол та Іванів, а вийшло з […]...
21. ПІСЛЯ ГРОЗИ 1 За обрій хмара відпливла, І сонце засіяло. І жаль пониклого стебла, Що у негоду впало. Над ним дзвенить ясна […]...
22. ПІСЛЯ АВАНСУ Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, […]...
23. ПІСЛЯ РОЗЛУКИ Як засяде сутінь під ліхтарнею, заголосить місяць в небесах, будь для когось поконвіку гарною, хай повз тебе старість перейде....
24. “Після відлиги сад, що на узгірку…” Після відлиги сад, що на узгірку, вподобав порцеляну і кришталь. І гілка, замурована в пробірку із кришталю, горить, як пектораль. […]...
25. ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...
26. “Після нудних дощів…” Після нудних дощів Так засяяв сніжок іскристо І мороз так запах душі – Крізь далекі літа дитинством: Бачу – сонце […]...
27. ВІН ПІСЛЯ РЕЧЕННЯ, ЦИТАТИ Загадка Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – […]...
28. Після заходу сонця почни Після заходу сонця почни міркувати про чорний букет, про аналіз вмирання весни на ерзацах веселих анкет, жалісливу повію Жанет – […]...
29. ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА ПІСЛЯ БУРІ Стомившись, буря чорні крила закинула за чагарі… Настрахані борсученята пооживали у норі… Старі дерева опустили крислаті крони до землі, молодняки […]...
30. “Після дощів смарагдова діброва…” Після дощів смарагдова діброва, на білій ріні річка говірка. І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка. Лежить городів […]...
31. “Прийду до тебе після літ розлуки…” Прийду до тебе після літ розлуки, Як блудний огник з сірого відлогу, Прийду, як ангел смутку і розпуки, Що в […]...
32. “Змовкає контрабас джмеля…” Змовкає контра6ас джмеля, Як повінь’наростає тиша. І звільна остига земля, І у перелісках світліша. На вересневий камертон Настроюються скрипки вітру. […]...
33. “Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...
34. “Все минає, але любов після всього остається…” Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода – навіщо […]...
35. “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
36. “Прокидаюся в Белграді…” Прокидаюся в Белграді… Перший погляд: все ті ж дахи… Незважаючи, хто при владі, Владарюють вони… – Хи-хи… Так хихоче Десанка. […]...
37. “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
38. ШЛЯХ СУМЛІННЯ Моя душа – це світ з материками, Де серед гір снується сто доріг. Любив блукати я по них роками І […]...
39. “Квадрат супокою…” Квадрат супокою і тиші квадрат, І втиснутий сон у місячні стіни, А тиша надворі стоїть на колінах І зорі, мов […]...
40. ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...