“Після нудних дощів…”
Після нудних дощів
Так засяяв сніжок іскристо
І мороз так запах душі –
Крізь далекі літа дитинством:
Бачу – сонце на пруг лягло,
Десь полоззя рипить крізь далеч,
Ми виносимо околот –
Пообв’язуєм щепи на ніч.
Замерза під корою сік
Від колючої холоднечі.
Це ж заходить вже Новий рік
І з щедрівками – щедрий вечір.