Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Після кіно

Михайлові Саченку

Сьогодні ввечері на останній сеанс
у кінотеатр “Дніпро”
прийшло 27 Василів, Степанів, Микол та Іванів,
а вийшло з кіно – 27 д’Артаньянів.
Вони погрозливо виблискували очима
і фехтували шпагами.
Прямо од виходу стрибали в сідла
і мчали кудись на прудконогих застояних конях.
(То вам тільки здалося,
що вони ще довго чекали таксі!)
Потім вони по канату
підіймалися в дуже високу вежу старезного замку.
(То вам тільки здалося,
що вони йшли сходами
нового багатоквартирного будинку).
А потім вони обіймали своїх коханих
і міцно цілували їх у малинові вуста.
(То вам тільки здалося,
що вони несміло тримали дівчаток за руки).
Над століттям двадцятим ніч летіла,
і світло летіло від далеких зірок,
які погасли ще в середньовіччі.
Вгасали шпаги і погляди,
кожен поволі ставав самим собою.
Від неонових ліхтарів відв’язалися білі коні
і поскакали в минуле.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Після кіно - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ