“Давно те небо одлетіло…”

Давно те небо одлетіло,
Криниць нема, що нас поїли.
І чорний хліб, і сало біле
Ми всмак із веснами поїли.
Той дзвін повисіявся з відер –
І навіть шуму не вродило.
Листки слідів позгонив вітер,
А сонце яре допалило.
Нас там немає.
Синій вигін
І голосів зелені луни.
Бредуть під райдуг дивний вигин
Корів задумані парсуни.
Натуралізм нам був за метод –
Пірнали голими в глибини.
Писалась кривцею, не медом
Свята ідилія хлібини.
З клубків розмотують дороги
Вже інші там,
У іншім плані,
Де колоски збирав убогі
Я у самотньому риданні.
Де я почав ладнать удила
На неслухняне перше слово,
Де доля чесно так ділила –
Добра і зла пооднаково.
Де я маленькими стопами
Ходив широкими степами.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

“В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні […]...

“Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...

“Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...

“Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...

“Ще так недавно й так уже давно” Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]...

“Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...

“Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...

ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...

“Давно – як давно…” Ніколаю Тихонову Давно – як давно! – ще за юності, жагою змужніння зболілої, Напився із чари твоєї міцної гірчавої браги, […]...

“а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...

“Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...

“Чудес, хоть я живу давно…” Чудес, хоть я живу давно, Не видел я покуда. А впрочем, в мире есть одно Действительное чудо: Помножен мир (иль […]...

Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...

ТО ДАВНО БУЛО То давно було, Було, відгуло. Але в спогад вперто лізе: Гільзи, гільзи, Гільзи, гільзи. Сплюснута, з пробитим боком Гільза світила […]...

“Останній грім давно скотився з даху” Останній грім давно скотився з даху… Стекло по ринвах сонце і дощі, І у саду дерева вже без страху вдягають […]...

“Вже давно перестали морози…” Вже давно перестали морози, Прошуміли холодні дощі, Розцвілись винограднії лози, Зеленіють в садочку кущі. Стала казкою ніченька ясна, Голос горлиці […]...

“Давно – отвергнутый тобою…” Давно – отвергнутый тобою, Я шел по этим берегам И, полон думой роковою, Мгновенно кинулся к волнам. Они приветливо яснели. […]...

“Мечтал я о тебе так часто, так давно…” Мечтал я о тебе так часто, так давно, за много лет до нашей встречи, когда сидел один, и кралась ночь […]...

“Давно смолкли залпы орудий…” Давно смолкли залпы орудий, Над нами лишь солнечный свет,- На чем проверяются люди, Если войны уже нет? Приходится слышать нередко […]...

НЕБО НЕБО Так тяжко, так гірко іноді буває, Що рад би, здається, померти в цю мить. А глянеш у небо високе, […]...

СЬОМЕ НЕБО Благословляю ті сліди, благословляю ті дороги, що привели мене сюди – в мистецтва зоряні чертоги! Тут сьоме небо, верх бажань, […]...

ПЕТРО БРЕЙГЕЛЬ Житні хлібини крають ножами і не можуть наїстися. Аж трясуть неголеними щоками над коржами й кулешею, ще й дослухаються, як […]...

НЕ ТАК ДАВНО Ще зрозуміла путь з варяг у греки, В історії немає білих плям. І континенти ще мені далекі, І зброю не […]...

ПИЛИПІВКА Першого грудня почнеться зима. Вітер шугне білокрило над нами, Тихо зітхнем, що дороги нема, Вип’ємо другого – за Варлама. Стануть […]...

І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ Після бою ніч прослалась по селу. Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги. Пил на тілі, пил у горлі, – світ […]...

НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...

РОСІЯ Країно, що страждаєш на комплекс материнства і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, хіба не знайдеться серед твоїх синів […]...

НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...

УКРАЇНСЬКЕ НЕБО Над Україною небо, коване в кузні громів, Бурями переоране, мов штормовий океан. Вдень і вночі снуються пасма їдких димів, І […]...

ЩАСЛИВЕ НЕБО Я друг волелюбної птиці, яка у нас жайвором зветься. Я знаю, що жайвір співає лише у щасливому небі. Я пас […]...

“Одступається небо…” Одступається небо, Виводить поля з таїни. І от полувінком свіжим Встають коралеві горби, А в їх затоці, мирному падолі, Яблуневі […]...

ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...

КАЛИНОВЕ НЕБО Увінчана зіницями росин, чарує нас планета круговида. І ласий до розваги блудний син блукає за морями, як сновида. Нехай шукає […]...

ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...

ЗЕМЛЯ И НЕБО Как землю нам больше небес не любить? Нам небесное счастье темно; Хоть счастье земное и меньше в сто раз, Но […]...

Зарешечено небо Тропинками судеб – Миллиарды следов. И надежда, что будет Только то, что хотелось, Что было светло. Над землею холодное Солнце […]...

“Зарешечено небо…” Зарешечено небо Тропинками судеб – Миллиарды следов. И надежда, что будет Только то, что хотелось, Что было светло. Над землею […]...

25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...

РОЗДЕРЛОСЬ НЕБО Роздерлось небо, нагайками Бичують хмари морські хвилі, І води котяться валами, Б’ють в беріг і падуть в безсиллі. І з […]...

НЕБО ЖИВЕТ Сумеречно слепнут Луг, и лес, и нива; Облачные дива Лунной силой крепнут. Крепнут силой лунной Неба паутины, И затоны – […]...

Related posts: