БІЛІ КОТИКИ

Related posts:

1. “За Атабаскою намети білі…” За Атабаскою наметі білі – Мов каравели стали до стерна. Жаркішим жаром після заметілі Горить-горить рясна горобина. І я вітаю […]...
2. БІЛІ ЧАЙКИ З-НАД ПЛЕС ІЗ ПОЛЬОТІВ КРАСИВИХ Білі чайки п’ють воду, наклювавшись солоних Об’їдків від польських масних оселедців, Відпочивши на чистім, як склі, озеречці, Відлітають над місто […]...
3. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
4. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
5. Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
6. “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...
7. “…про білі ночі. про рожевий сутінок…” …про білі ночі. про рожевий сутінок. про ко – лихання сіроморя в туманах. про найтихший гуркіт. про найтихший стогін. хвилі. […]...
8. БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
9. “Білі змії повзуть по схилах…” Білі змії повзуть по схилах, Білі змії прудких завій. І не бачу я друзів милих, І не знаю, де жереб […]...
10. ЧОРНИЙ ОСТРІВ, БІЛІ ЛЕБЕДІ Я іду собі у вересень, в лоскотання павутинні, Чорний Острів на тім березі, білі лебеді на хвилі. Соціальне забезпечений, що […]...
11. “Вітрила білі і рожеві…” Вітрила білі і рожеві Під небом ніжно-голубим. І тануть хмари перкалеві На горизонті, наче дим. На берег хвилі напливають, Легкі […]...
12. “Плюскочуться білі качки…” Плюскочуться білі качки В басейні, під тінню каштана. На крилах блищать крапельки, А в кожній – життя океана. Хіба я […]...
13. “Піднявши білі прапори…” Піднявши білі прапори, Пливе в полон хуртеча. Полярна півноче, кори! Йде звага молодеча. Лише пратишу не поруш, Могутня, довга ноче. […]...
14. “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
15. Білі акації будуть цвісти Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будем іти ми […]...
16. “В обіймах винограду заснули білі бози…” В обіймах винограду заснули білі бози І дишуть медовою аромою похмілля, З дрімучих кипарисів зефір стрясає сльози І зрошує дрімучі […]...
17. “Снилось мені: там, де білі ведмеді…” Снилось мені: там, де білі ведмеді Смокчуть у лігвах засніжені лапи, Йшла без одіння окрилена леді, Леді Годайва, уставши з […]...
18. “Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...
19. “А що в Москві? Панують знову білі…” А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; […]...
20. ВЕСНЯНІ ЕЛЕГІЇ III. СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Сонце заходить, цілуючи гай, Квіти кивають йому на добраніч, Шепчуть, листочки зриваючи на ніч: – Не покидай, не покидай… В […]...
21. 6 Чатують в глибині мої гачки, Де карасика-невловимка бродить… Поназбігались стрілочки-мальки, Коли я опустив долоні в воду. Довірливі, клюють мої пучки, […]...
22. “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
23. “Цвітом яблунь засніжена стежка…” Цвітом яблунь засніжена стежка. …Білі-білі душі нарцисів… На межі тиховійних узліссів перетнеться мережка. Гомін буде. Розійдеться тихий. …Білі-білі душі нарцисів… […]...
24. “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
25. СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...
26. “З серцем, повним смутку-горя…” З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить. “Хвилі, хвилі! Люту муку […]...
27. СИНІВСЬКИЙ УКЛІН БІЛОРУСІЇ Білорусіє, ненько моя! Зроду-віку я син України, та твоє росянисте ім’я жебонить при моєму корінні. У колисці вербовій моїй – […]...
28. 5. СІТКІВКА Квадратова площа. Нитяний місток. Білі молодці й дівчата білі сновигають поміж стінами сіток по піску, що мов підлога в віллі. […]...
29. НАВПІЛ 1. повстанців, як мурах, не тисне листя матове. у проміжку листань їх білі черевця проблиснуть крадькома, і навіть автоматами не […]...
30. ТИХИЙ ЕТЮД Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи […]...
31. ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...
32. НЕРВОВИЙ БОГ Раз бабуся в піст великий Сиділа сама. “Ніхто, – дума, – не побачить, Нікого ж нема. Відламаю шмат ковбаски Та […]...
33. “Сріблом відсвічують Світязя хвилі…” Сріблом відсвічують Світязя хвилі, Плинуть вздовж берега лебеді білі, Мріють в заплавах рибальські човни, Світ повен світла і таїни. Сосни […]...
34. БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
35. ПРИСПІВКИ Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі. Що їли? Оладки. З чим оладки? Із медком Та […]...
36. КОЛО КАЛИНИ Дайте вишневу гілочку і крапельку щирості. Адже можна щоранку бродити в росі по коліна, де цвіте калина, і сміятися, доторкаючись […]...
37. ШИПІТСЬКІ БЕРЕЗИ – Се що за новітна знов гія? Та ж завтра, сину мій, – Ілія! Як з кліті ти кресак подам, […]...
38. “Я натомився від екзотики…” Я натомився від екзотики, Від хитро вигаданих слів, – А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів. Нехай я […]...
39. “Мороз вже збився з ніг нарешті…” Мороз вже збився з ніг нарешті, усе чорніша чорнота. І поміж стовбуром черешні і снігом відстань вироста. Штрикне синичка гострим […]...
40. “Калино-малино, чом листячко рониш…” Калино-малино, чом листячко рониш І мечеш на фалю? Дівчино-рибчино, чому мене гониш Від себе без жалю? Зелені листочки поплинуть з […]...