Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я натомився від екзотики…”

Я натомився від екзотики,
Від хитро вигаданих слів, –
А на вербі срібляться котики,
І став холодний посинів.

Нехай я щастя не найшов того, –
Його весна несе трунка,
І держить свічку воску жовтого
Її мережана рука.

Іще осніженою лапою
Зима на груди налягла, –
А свічка капає і капає
Над смутком білого села.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


“Я натомився від екзотики…” - РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ