ВИР ПОГЛИНАЄ

Related posts:

1. СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
2. ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...
3. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
4. HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, […]...
5. СИНІВНЕ 1 Звідкіля ця синя печаль? – Ця краса на лісах, в полях, Що просочується крізь даль, Що струмує звідуся? Мов […]...
6. ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
7. “Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...
8. ПОКАРА ІКАРА На грізне сонце зазіхнув Ікар. О, не жалійте дивного Ікара… Повік його не спинить ярий жар – летить Ікар безкрилий […]...
9. “Садок, і пасіка, і дід…” Садок, і пасіка, і дід, У курені – суха солома. В зелених травах тоне слід, В розмові щирій тане втома. […]...
10. МІСЬКИЙ САД Буду ходити у міський сад. Там кабаре і фарс. Люблю, коли в душу просковзує гад – Тоді так багато фраз. […]...
11. ЦЕНТР РОДОВОДУ Стою я в центрі свого родоводу. О ні, не центр я. Це всевладний час, допоки світ в очах моїх не […]...
12. “Ой маю, маю я оченята…” Ой маю, маю я оченята… Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю і рученята… Нікого, матінко, […]...
13. Коли моя натруджена рука Коли моя натруджена рука Ледь-ледь торкається грудей твоїх дiвочих, Нас поглинає нiжностi рiка, Ми зупинитися не можем i не хочем!...
14. ВОГКО пристрасні поцілунки гарячих вуст роздушилась велика червона вишня стримані подихи тепла вода запашних долонь ох ми я м’якість гарячих дотиків […]...
15. “Вирвалася з ночі коляда!..” Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. […]...
16. РІЧ Я хтів щоб не розуміли люди щоб з мене завше сміялись щоб замість привітання бачив тільки простягнуто-презирливий палець всі вони […]...
17. ГРИМИ, ГРИМИ, МОГУТНЯ ПІСНЕ! Грими, грими, могутня пісне, Як ті громи весняних бур. Хай знає панство ненависне, Що наша армія, як мур. Ми стали […]...
18. ХЛЕБ Положил в котомку сыр, печенье, Положил для роскоши миндаль. Хлеб не взял. – Ведь зто же мученье Волочиться с ним […]...
19. ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
20. Стільки крику в цих птахів стільки крику в цих птахів що нікому й не повіриш врятуватися зумів тільки бог в одежі звіра місто скресло з […]...
21. Весна Я сиджу в саду. Все старе як світ. Сонце, дерева, квіти. Тільки я молодий, Ніби власний онук. Багато-багато внуків, Тому […]...
22. АСКОЛЬД Цілий день в піднесенім настрої В штучних рухах на блідім обличчю Цілий день хтось плакав що не має зброї Не […]...
23. КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
24. АТАКА Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В […]...
25. РІЗДВЯНА КАЗКА М. К. Що за дивна то новинка Стала в лісі – Засвітилася ялинка На узліссі! Свічечок на гілках – сила […]...
26. ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
27. СМОЛИСТИЙ СОНЯШНИКА ДУХ Смолистий соняшника дух, Що жовтим решетом вдивляється до сходу, Бо, як жертовник, день потух, І п’яно снить про теплу насолоду […]...
28. “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
29. БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
30. НАЙДОРОЖЧЕ Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. […]...
31. ІШТАР І Мене поранила Іштар Очей палючою стрілою. Месопотамською бровою Мене поранила Іштар. Пливу без весел за водою, Сплітало слів ливанський […]...
32. БАБИНЕ ЛІТО Листок од клена одірвавсь, Летить додолу – пада, пада… Люблю осінній слухать вальс Замріяного листопада! Люблю осінній шум. Люблю, Коли, […]...
33. “Золототканні шати в панни…” Золототканні шати в панни, золотообідні ридвани, соломою їй мостять шлях, і ходять коні в постолах. У панни Ганни серце з […]...
34. ЖУРАВЛИК Отак на світ журавлик народився. Зробив його наш син з мого листа. Синок не мучив білого журавлика. Погрався з ним […]...
35. ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
36. СВІТЛО В моїм реєстрі всіх світів нема. Повигасали, бувши на обочі. Повільно всесвіт поглинає тьма, Іде над світлом перемога ночі. Як […]...
37. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
38. СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
39. “Зійди на пагорб літньої пори” Зійди на пагорб літньої пори, Вдивляйся – наслухай це диво-літо: Щось шепотять зелені явори, І колоситься в полі жито, Сміється […]...
40. ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ обліт завершених птахів на полі батька або духа червона сонця потерюха згортається в несупокій на горло саду покарай на тінь […]...