Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ

і зникає сей образ –

до черепа зношена роль

і вмикають навіяну білість

альбіноси не вивчених ролей:

бо натомісць всіх лез що відсутні

в протоколі одвічного кола

рівноваг канонічним набором

сяє айсберг у нішах

підкинуте обрієм лезо летючих

із резервів уявлених руд

як ти плачеш підземною грою

крає поле Твоє і гниє лемешами

адже грою убивць

як коли озирнешся – до само

вимивають деталі потопу

із списку щоденників

міріади ткачів-гробаків

як в землі земноводність

шумить вічно насланим листям

і прищеплені збройно

навіть інші запаси кори

ніби невід відловлює сіті…

…сплять у розквіті втрат

покалічені в битві з руками хірурги

і колючий дріт рибок

що грунтує запиленим соком

доки смерть виганяє вогонь

сад із виходів з воїна

оперує старий соловій

вічні викиди танення

тобто внесок у невід

ці торги й заповідники колеса –

і якщо не буває відхожості місць

і система вмирання у пам’яті

варта схрещення тіл

молоко як предтеча

яко ссальний інстинкт

безмолочного птаха

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ - ВИШЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ