Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Що хулою протяга хвала…”

Що хулою протяга хвала?
Що хвалою протяга зневидь?
В темно-синю глибінь села
Матіола розкинула невід.

Хлюпотить на обличчях слів
Лоскотливий цнотливий легіт…
Тягнуть вишні до берега снів
Матіоли невидимий невід.

Попідтинню лопух лопотить,
Наче світ мій водневий знелюдів.
Ледь тріпочуться сині хати
В матіольному синьому неводі.

1964

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Що хулою протяга хвала…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА