Вібрації світла

Related posts:

1. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
2. “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
3. “Як світла ломили над Palacio ніч…” Як світла ломили над Palacio ніч, ти познáчила мене під вестибюлем, де Рівера стінами блудив, тягнучи по них минуле. Ти […]...
4. О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
5. “Ти – світла далечінь, простелена рівнинно…” Ти – світла далечінь, простелена рівнинно, прозора та дзвінка, немов погожа днина, в тобі блакить лунка і крила журавлині, співучі […]...
6. У вічності, де світла струм тече У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний. Дольні паси […]...
7. “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
8. ВПЕВНЕНІСТЬ Коли всяка шмульга біля тебе починає бездарно сучитись, я з легкою посмішкою і впевненістю відкриваю не примирену мову і серце […]...
9. В ОРКЕСТРІ СВІТЛА Мені здається, що навчилась я грати На дивній арфі сонячних промінь. Не тільки грати – Насолоду мати. Не тільки грати, […]...
10. ІІІ. SIC TRANSIT На європейському цвинтарі погасили ліхтарі; Заграла на своїй гітарі Скажена кров в німій отарі, Здригнулись вівчарі. На європейському цвинтарі погасли […]...
11. “Святковою порошею…” Святковою порошею Кружляє далечінь. Агов, моя хорошая, Журбу покинь! Як жить, – то тільки наново! Крізь тьму алей Іду в […]...
12. ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
13. ЛІТОПИС В з’ясуванні колін і племен кров пустив я собі, й під лупою проступили в літописах вен Херсонес і вітри за […]...
14. ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]...
15. КОЛО ЗМІН Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. […]...
16. СТАРИЙ САЛЬВАДОР Довго мене носили Твої завулки схилясті Опуклими камінцями і мушлями. Шалені цвіркуни лящали В годину причастя В монастирському саду. Потім […]...
17. ХОЛОД В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од книниці до ганку […]...
18. СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...
19. “В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч…” В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од криниці од ганку […]...
20. СВЯТИЙ ЮРІЙ Підвелися колони лісу З кучерявими капітелями. Святий Юрій у сонця шоломі Чвалає бороти змія У глибоких гірських щілинах. На низинковий […]...
21. В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
22. ТРАФУНОК Якось тому було – цить, місяця мая, – Пішов я рубати бучину до гаю, Бо дідько оногда, – чекайте: що-м […]...
23. СІМ 1. Прибуде з розпущеним голосом, пригорне тебе, приголосить словами, і будеш наївно розніжений, будеш безтямний. Прийде і закутає шепотом пригорне […]...
24. Тиша тиша зів’яла довкола нас не відповість ніщо не відповість ніщо ні листок білого паперу ні доторк землі...
25. ВТЕЧА Коли куштують лиси виноград І вже забита біла антилопа, Спиню мисливство і втечу назад В мою самотню хижу мізантропа. Та […]...
26. МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
27. НА СХОДАХ А клен горів. І я горіла. Я вся була Як свічка біла. Палив той клен Осінню вроду І я пила […]...
28. МАТИ На лавиці два коники. Два коники з сиру. Вставай – пора до школи йти, Сину. На лавиці стара мати. Кінь […]...
29. По скалках місяця по скалках місяця де материне дерево пригорни мене воно фіялкові зорі зелені думки свічка скапує темним медом тіні із світла […]...
30. Дощ Парило. Нахмарило. Нахмурились дуби. Замовкли голуби. І смугою рясною З раптовою грозою Полився шумно синій дощ На довгу скаргу жовтих […]...
31. “Теплим літом з пахощами вітру…” Теплим літом з пахощами вітру Ми в зелену вписані палітру, Де говоримо з тобою не словами – Поглядами, дотиком, устами. […]...
32. КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
33. ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
34. “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
35. СВІЧНИК В цій церкві на стрімкому горбі Довбуш уперше побачив Дзвінку. Тут ялівцем його серце Затріщало у ватрі жаги. Це каміння, […]...
36. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, […]...
37. ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
38. “Не кидай у мене подушкою…” ХХ Не кидай у мене подушкою З п’яних очей Я тобі скажу на вушко Про мармур твоїх плечей Емма мені […]...
39. Ты, чьи сны еще непробудны Ты, чьи сны еще непробудны, Чьи движенья еще тихи, В переулок сходи Трехпрудный, Если любишь мои стихи. О, как солнечно […]...
40. “Безслідно у світі ніщо не зникає…” Безслідно у світі ніщо не зникає?.. А як же з рікою, котра висихає, Із лугом розораним, з гаєм порубаним, З […]...