Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч…”

В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч,
хтось пір’я надмухав у щілини віч,
хтось стежку промів од криниці од ганку
та вибілив крейдою діл та лежанку…
І рясно на шворку знизав снігурів,
і висмикав дим нитяний з димарів…
В забутім відрі було льоду кружальце,
в щілинах очей – невида-невидальце,
і стежка текла від криниці в оселю,
де сміх крейдяний віддзеркалила стеля,
де лунко бурульки цвіли на шнурку
і тихо сиділа сова на дашку.
І гарно було, хоч слова забувай…
Тут жив колись дід на ім’я Неминай.


“В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч…” - МОВЧАН ПАВЛО