“Отакого літа ми не мали…”

Related posts:

1. КРАПЛИНА ТИШІ Мамо, вже навколо нашої хати звужується тиші сувій суцільний. Не зацвіли цього літа ні гарбузи твої, ні мальви. Те намисто, […]...
2. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
3. МАЛЬВИ Мамо, світяться мальви на світанку зими. Їх вітри не зламали, їх не вбили громи. Над літами, світами я лечу, я […]...
4. Три літа І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, […]...
5. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
6. ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
7. “Відцвітають літа, перходять у пам’ять…” Відцвітають літа, переходять у пам’ять, Не встигаєш, ночами доточуєш дні. Кружеляє життя на такій бистрині, Що не ти, а тобою […]...
8. “Теплого літа чарівність…” Теплого літа чарівність, Сад за вікном спочиває, В шибу – стукає північ, Скрип – хтось вікно відчиняє. На смуглій руці […]...
9. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
10. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
11. “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
12. ПІДУТЬ ЛІТА Підуть літа, і плуг терпіння Все глибше в серці ме орати, І я щороку му кидати В пустий загін нове […]...
13. “І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...
14. “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
15. Сутеніє в ліхтарні літа зелена шиба саду вітрами вибита однаковішаємо тільки вогонь залишається вірним собі однаковішаємо небо вужчає черкають в ньому […]...
16. “Вже літа відлітували…” Вже літа відлітували. Літо. Спокою ж нема. Гирю, що в одній тримали, Не утримать обома… Перемнеться, перетреться, Розхлюпнеться до основ. […]...
17. “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
18. ДОРОГА – СЕРЕД ЛІТА – У ПОЇЗДЦІ Через літо – та до неньки я: Чорне горенько ж не спить. Павутинкою тоненькою Мамин біль в мені бринить. Перетнуто […]...
19. “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
20. “Ластівки літають, бо літається…” Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора… Хвилею зеленою здіймається Навесні Батийова гора. Гнуться клени ніжними колінами, Чорну […]...
21. СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
22. Пиши на адресу літа Пиши мені на зелену адресу літа. Послані поцілунки твої стануть найкращими новинами. Вранці знову про мою нову книжку писали в […]...
23. ЗВЕРШЕНО КЛОПІТ ЛІТА Повний гороху кошіль. Мак зі стіни звиса. Осінь, ласкаво прошу в хату мою і в сад. Викопано картоплю, моркву і […]...
24. “Як в гарячу пору літа…” Як в гарячу пору літа Висиха мілке озерце, – Так без ласки, без привіту Молоде черствіє серце. Завше смуток супить […]...
25. “Літа вже не мчать…” Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]...
26. Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
27. “Предовгим поглядом, що за літа сягає…” Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, чіткішає […]...
28. РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
29. МОРЯК-СТЕПОВИК У ВІДПУСТЦІ Серпень. Двір. Копиця сіна. Мати. Затишок. Бджола… І смугача біло-синя Хлопцю груди облягла. Так щасливо пахне літо Медом, кропом, молоком! […]...
30. ПРИ НАДІЇ Як пуща цвіте – острови тяжіють. Листя лискуче шкірою рисі. Солодко ввечері Пахне інакше аглая, А резеда віє з минулого […]...
31. “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
32. ШІСТЬ 1 І тіло, мов стежку розсади, покриють веснянки квітів, між клубами виростуть мальви і стиснуть тебе суквіттям; а потім між […]...
33. ПТАШИНА ЕЛЕГІЯ із нас одні лиш діти найближчі до пташок і янголів брати вони й літати ще не розучились ще пурхають нівроку […]...
34. “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
35. ЛАСТІВКА Я давно-давно не бачив ластівки Давно не бачив цієї простої еластичної пташки Ви подумайте – пройшли роки роки Як не […]...
36. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
37. ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА Відлітають уже ластівки, бо настала пора відлітати. Під залізною стріхою хати опадає пушок на стежки. Тільки слід голубий розтає десь […]...
38. МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
39. ОБРЯД ЛІТА На плотах вмирало пізнє літо, йому світився соняшник в очах і скапував у жито. Господь кропив з живущої руки, але […]...
40. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...