АМУЛЕТ

Друже! Бачиш образок на стіні?
На картині малій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах,
Кругом сніг розсипаєсь на пні,
На снігу тім скривавлені плями…
Глухий біль давить груди мені,
Як дивлюся на те вечорами…
Ту картину малу в чорній рамі
Прибивала над ліжком мені
Рука друга, що вже рік лежить в ямі.
Тямлю, як чоловік той вмирав –
Жива кров з таких споминів кане!
Є хвилини в життю… Хто їх знав –
Той сумний цілий вік свій остане…
Проминуло. Тільки ще на стіні,
На картині оцій в чорних рамах
Захід сонця між дерева лісні
Багряніє, снуєсь в темних плямах…
Тільки ще сипле сніг й усі пні
Обсипає – кервою… сціпами…
Проминуло!.. Тільки думи смутні,
Амулет сей остав поміж нами!..

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

ПРОСТАЦЬКИЙ СИЛОГІЗМ запусто не дістанеш нічого путнього захід сонця запусто значить захід туфта але щоби обригати кльозет класної ресторації треба заплатити за […]...

“Вдягаюся в небо і хмари…” вдягаюся в небо і хмари в кучеряві кущі й дерева в надбережні палати й вежі у схід сонця і в […]...

“На захід сонця гнесь кедрина…” На захід сонця гнесь кедрина, Шумить зі скель в вечірню даль, На берег моря хуртовина Викочує кораль… І чують кедри […]...

ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...

СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...

ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...

“Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...

ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...

В НАДВЕЧІР’Ї На чорних осінніх липах Вороння ще чорніше, Мов плодами дерева Обліплені незвичайними. Лише місяць золотокрилим птахом На чорнім верхів’ї Між […]...

“Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...

“Шаліють ворони в густій березневій завії…” Шаліють ворони в густій березневій завії – В тілах їх уже пробудилась бентежна пора. І падає сніг тобі теплий на […]...

Мить Де твоє небо, Вічна потреба Людського великого щастя? Я миті кажу: – Зупинятись не треба, Бо там за тобою – […]...

Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...

“Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...

ЛИСТ У соняшних плямах Різдво відпливає На кризі йорданських рік. Тремтячі новини На крильцях пом’ятих Нового метелика. Я знаю: далеко Сонця […]...

ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...

Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...

ЛИСТ Л. Мосендзові Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно наростіж. І знов думки, і […]...

Спадав той день фіалками у сніг Спадав той день фіалками у сніг, Ходила туга, ніжна і красива. І сніжну косу, і льодинки ніг Вже кутав захід […]...

ПОСВЯТА Зінаїді Р-ській 4 Дівчино! дізнатись була ти цікава, Чи дуже люблю я природу. Дівчино! природа – то тільки оправа На […]...

ЧОРНА БАГÍЯ Прийду до твоїх трьохсот церков, Багіє! По хвилях тих жолобів і схилів Тече ласка з кривих хрестів. Написано мені в […]...

ЛІКИ МІСЯЦЯ Ці ліки місяця холодні і тонкі – Живий напій для безнадійно хворих. Дерева примерзають до ріки, А до гілок попримерзали […]...

АРКТИКА Комети, що цвітуть хвостами, наче пави, червоні шиби моря в олив’яних рамах, де скелі льодові під снігом кучерявим розсунулись поволі, […]...

ВІРНІСТЬ Від сонця свят і непогоді буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби Які дає мені […]...

“Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...

СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...

Ікарів плач Сонце!.. Сонце!.. Я спинився, Посумнів мій дух в безмеж, Там на плямах пише вічність Загадочне слово: вмреш!.. Земле!.. Земле!.. Збивсь […]...

ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...

ВІХОЛА Нагадала мені віхола, Що окоп мій заміта, Як ти в госпіталь приїхала, Вся від сонця золота. Вся в цвіту пругкої […]...

“Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...

“Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...

“І довго шукав я живущої води…” І довго шукав я живущої води, Аж повісила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі, А як зугарний дійти, […]...

ДВІ СНІЖИНКИ Нам прошкувать в залітошну печаль… Мені одному – ти ж бо вже пристала, Ламать реальність гранями кристалу. Мені одному думать […]...

САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...

СТАРОВИННІ ЗАБАВИ Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і […]...

INCOGNITO Його стріваю я – і мало не щодня! – В студентській постаті на темних коритарах В повазі лекторській і в […]...

“Слід копитів занесло сивим димом…” Слід копитів занесло сивим димом, Упала гілка – лапа снігова, І вітром, невловимим і незримим, Гойдає омертвелі дерева. І тіні […]...

ЯК УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він на білий На останній сніг весни, – Налетіли гуси та й сіли В узголів’ї, мов сни. […]...

ДРУЗЯМ-РОВЕСНИКАМ Як стихла війна, молодого солдата Звільнять не спішили в запас, І подруги наші, найкращі дівчата, Ще довго чекали на нас. […]...

По чорних схилах як зоря повзуча по чорних схилах як зоря повзуча острогів календарна суєта зламати хліб немов зламати учня щоб з нонпареля голос вилітав щоб […]...

Related posts: