ДЂянія святых апостол
1
Апостоли святыи в собраніи бяху,
обЂщанны силы свыше ожидаху;
И се в день пятдесятный шум велій бываєт,
дух свят в языцєх огненных схождаєт.
Діянія, II (1 – 4)
2
Петр со Іоанном хромца бЂдна устрабляют,
в милостины мЂсто нозЂ утверждают.
Діянія, III (1 – 7)
3
Ананія часть цЂны села утаил єсть,
прочеє пред апостол ноги положил єсть.
Петр, духом лжу мужа увидЂв, обличаєт,
он, пад, издше, и женЂ тожде ся случаєт.
Діянія, V (1 – 10)
4
Стефан свят каменми убієн биваєт,
Савл рыз страж на дЂло то соизволяєт.
Діянія, VII, 58; VIII, 1
5
Філип євнуха вЂрЂ правды научил єст,
и [з]сЂвши с колесници, во пути крестил єст.
Діянія, VIII (39)
6
Савл иде в Дамаск христіан искати,
на различни муки оны предаяти.
Но бысть глас: “Савле, Савле, что мя гониши?”
Он же: “Господи, что ми творити велиши?”
Діянія, IX (3 – 7)
7
Петрови плащеница с небесє свЂсися,
притчею не презрЂти еллин наставися.
Корнилієв посланник єго приглашаєт,
он, шед, самаго и весь дом єго крещаєт.
Діянія, X (11 – 48)
8
Петр всажден во темницу, средЂ стражей спаше,
церков о нем молитву прилЂжно творяше.
Аггел єго возбудил, от уз свободил єсть,
провед мимо д†стражи, церкви возвратил єсть.
Врата желЂзна сама себе отверзоша –
сіє молитвы вЂрных у Бога могоша.
Діянія, XII (4 – 10)
9
Павел хрома рожденна в ЛистрЂх исцЂляєт,
народ Єрмія Бога быти єго вмЂняєт.
Варнаву паки Діа жреци пріидоша,
телци има на жертвы тучны приведоша.
Но Павел с Варнавою того возбраняєт,
єдинаго Бога быти Творца всЂх вЂщаєт.
Діянія, XIV (8 – 15)
10
На МилитЂ-остро†при огни сЂдоша,
иже си сокрушившу кораблю спасоша,
Єхидна Павла в руку усЂкнула бяше,
человЂкоубійцу всяк єго непщеваше.
Єгда же, отрас ю во огнь, без вреда явися,
от несмысленных еллин за Бога вмЂнися.
Діянія, XXVIII (1 – 7)
(3 votes, average: 2,33 out of 5)