Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






От Патерика, глава XIII

Два брата в пустынЂ єдиной пребываху

И по ХристЂ ся много оба подвизаху,

Но єдин подвижен бысть множайшими труди,

Другій обрЂташеся в трудЂх косен всюды.

И вселися в него Бог. Рци, ради коєя

Вины первому не дал благодати сея?

Та вина, яко Богу проста сердца дЂло

УгоднЂйшоє, неже многотрудно тЂло.

От того ж, глава XCVII

Свят нЂкто, сЂдя мног час, пребыт во восторзЂ,

По сем востав, паде ниц, плакаше надолзЂ.

Ученик вины плача отца вопрошаше,

Он же, сЂдя и плача, не отвЂщаваше.

Стужившу ученику отвЂща рыдая:

“Бых, – рече, – восхищенный до Божія рая,

Тамо нЂких от мірян внутр видЂх вселенных,

Многих же инок рая внЂ сущих лишенных.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

От Патерика, глава XIII - ТУПТАЛО ДМИТРО