Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Зронила шиття…”

Зронила шиття

і навіть не глянула долі.

Про нитку найтоншу

не знає найтонше єство.

І чорна коса,

як ворон на Марсовім полі,

паде на шитво.

Чому у космацьких узорах

на жовтому – жовте?

Не пальчики, сколоті дрібно,

придумали їх.

Невже твої губи і руки

спалахують доти,

допоки ще губиться нитка

узорів нових?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


“Зронила шиття…” - ГЕРАСИМ'ЮК ВАСИЛЬ