“За далеким серпанковим пругом…”
За далким серпанковим пругом,
Де шляхи обірвуться земні,
Хто був недругом, хто був другом
Стане байдуже, певно, мені.
І людське моє повнокров’я,
І складне моє, і просте
Не зневагою і любов’ю,
А травичкою проросте.
Мабуть, в цьому і є розбіжність
Поміж мною живим і тим…
З мене вихлюпне тільки ніжність
Весняним різнотрав’ям густим.
І збиратимуть з мене бджоли
Життєдайну, медвяну пергу…
Перед гарним на світі – ніколи
Я уже не зостанусь в боргу.
Тільки жаль, що життя моє пройде,
І на свіжий, нетоптаний ряст
Недобиті негідник і пройда
Нанесуть ще підборами грязь.
А поки що збирайтеся в тічку,
Жальте, тюкайте, вийте свищем.
Та затямте: я ще не травичка,
А поки що людина іще.
Я вас ще запишу на скрижалі!
І не просто слова, а ножі –
Непідкупні, крицеві, безжальні –
Проростають з моєї душі.
Related posts:
- “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
- ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- “Невже це ви? Даруйте, не чекав…” Невже це ви? Даруйте, не чекав. Присядьмо. Помовчімо. Пригадаймо. Усе життя я тільки вас кохав, Крізь все життя проніс любов […]...
- ДОЯРКИ МИКОЛИ КРИСТОПЧУКА Коли хто казав, що робота на полі, в хліві Негідною стане душі у прекрасному тілі? Звідкіль та бридливість в сумління […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- НАД КОЛИСКОЮ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, […]...
- МІЙ ПРИВІТ В екстазі чарівнім я голос свій знайду голос борця і з прапором своїм у люди з ним піду співати буду […]...
- ОСІННІЙ ДОЩ Осінній дощ, осінній дощ Тихцем наівяв сум і тугу. Літа, здається, у ніщо Сплелися – й канули за пругом. Чому […]...
- Мне не жаль, что тобою я не был любим Мне не жаль, что тобою я не был любим,- Я любви не достоин твоей! Мне не жаль, что теперь я […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]...
- ДВА НАПИСИ ПРИ ДОРОЗІ І. “ТУТ ПОЧИНАЄТЬВСЯ ОСПІВАНА НАРОДОМ УКРАЇНСЬКА РІЧКА ЯТРАНЬ” За Уманню – тиха зелена долина, Правічний лісок-степовик чи байрак… І що […]...
- “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
- ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...
- “Ти, можливо, про мене й забула…” Ти, можливо, про мене й забула І, мабуть, недолюблюєш ти Заглядать у тривожне минуле, Де нелегко мене обійти. Де живуть […]...
- Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
- ЖИТТЯ НА МІСІСІПІ Марк Твен Безвусі бороди, штани картаті, Глибока, бистра і мутна ріка І лоцманів фантазія легка Про чудеса на кожнім “перекаті”. […]...
- “Життя напружене, як лук…” Життя напружене, як лук. Бо все воно – жадоба цілі. …І бриж чола, і втома рук, І скроні рано посивілі. […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- БУДЬ ЗО МНОЮ Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у […]...
- КОЛИСКОВА Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пiзнiй бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- Я ЗНАЮ ПРИЙДЕ ДЕНЬ Я знаю, прийде день, який не буде мати завтра, А всі учора злиються в одне “колись” І вся журба, що […]...
- ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
- ЦАРСЬКА ГРАМАТА Я – цар і буду ще предовго царювати, – Аж поки кращого над мене вродить мати. Той області нові широкі […]...
- МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
- СИНІВНЕ 1 Звідкіля ця синя печаль? – Ця краса на лісах, в полях, Що просочується крізь даль, Що струмує звідуся? Мов […]...
- ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
- ДО НАРОДНОЇ ПІСНІ О пісне народна! Одна ти мене, Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене – […]...
- Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
- ДІЯГНОЗ Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- НА ЧУЖІЙ ЧУЖИНІ І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий, Не побачу степів тих розкішних, гаїв тих співучих, І поляжу без […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- ЗЕМЛЯКИ Не жаль мені себе, та жаль таких, як я, Що тяжко вік живуть, гарують, наче коні, В зажурі горбляться від […]...
- ВУЛИЦЯ ДЖОХАРА ДУДАЄВА У ЛЬВОВІ Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не […]...
- В КРАЇНУ ПОЕЗІЇ Як зрадить почуття високе І в силу власну втрачу віру – Нап’юсь березового соку І у земну снагу повірю. Пройдуся […]...
- “Кришталь, сервізи, книги і рояль…” Кришталь, сервізи, книги і рояль, Гараж, машина, чепурненька дача… Людина ніби добра й не ледача, І все-таки її по-людськи жаль. […]...