“І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…”

Related posts:

1. СВІТЛО В моїм реєстрі всіх світів нема. Повигасали, бувши на обочі. Повільно всесвіт поглинає тьма, Іде над світлом перемога ночі. Як […]...
2. ПОРТРЕТИ Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]...
3. СОКІЛ Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб […]...
4. “Тоді ми зникли в лісі…” Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – і там твій сміх і крок! Слабого світла пучок з-між віт – […]...
5. “Під різдвяний, небесний передзвін…” Під різдвяний, небесний передзвін У Віфлеємі народився Він. Возрадуйся, земле, Небо, порадій! – Гряде благословенний Син надій. Убогі, немощні, обділені […]...
6. “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
7. УМЕР БЛОК В глухой стене проломанная дверь, И груды развороченных камней, И брошенный на них железный лом, И глубина, разверстая за ней, […]...
8. БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...
9. “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
10. ЯКБИ ЗНАТИ Якби знати той сміх, що ранить, гей мечом, І наповнює душу грозою, Я зайшов би ся весь сатанічним сміхом І […]...
11. ПРИТЧА ПРО СМІХ В темні вечори осінні Бавилися ми на сіні, І сміялась ти; Може, лоскоту боялась, Може, сміхом заливалась, Щоб з ума […]...
12. “Дома прокинувся. Сніг…” Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, […]...
13. МІЦЬ Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]...
14. ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
15. КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
16. “Для всіх ти мертва і смішна…” Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: […]...
17. МАТИ Одцвіли волошки у липні, А у серпні скінчились жнива. Скоро осінь. Та дні ще блакитні, Смаглий льотчик ромашку зрива… Смаглий […]...
18. “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
19. “Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...
20. “Кулясто всесвіт дивиться на нас…” Кулясто всесвіт дивиться на нас І котить вечір місяцеве коло, І колесо вже підкоряє Марс, Змінивши докорінно все довколо. Або […]...
21. ОСТРІВ РОЗЛУКИ У всесвіті – тиша. Ні звуку… Лиш сонця самотнього клич. Лечу я на острів Розлуки в туманності Дивних Облич. Ми […]...
22. “Була доба: під палітурний ніж…” Була доба: під палітурний ніж Свободолюбні книжечки вергали. Півсторінками повнились підвали, Та не спиняли письмаки грабіж. А прес іржав, як […]...
23. НА ВЕСІЛЛІ Малий у вишитій сорочці, він заглядав під всі столи. Гонорний був, бо старші хлопці уперше в хованки взяли. Та надійшла […]...
24. НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
25. “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, заплутавши […]...
26. ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
27. “На поклик лебедя удосвіта…” На поклик лебедя удосвіта Серед осяянних небес Підвівся ліс в рожевих одсвітах, А з ним і степ, і світ увесь. […]...
28. ОСТАННЄ ЗВЕРТАННЯ СЕВЕРИНА НАЛИВАЙКА ДО ЛОБОДИ Ми українці… Ми боязливо зраджуєм жінці, Зраджуєм друзів напрочуд легко, Хоч і співаєм про вірність лелеки. Знаємо виходи – Вийти […]...
29. Де задивилися ви, Грації України Ю. К. де задивилися ви, Грації України, в минуле, в майбутнє? чи шукаєте в річці обличчя сонця, чи дожидаєте човен […]...
30. “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
31. ІЄРОНІМ БОШ XX Наші святочні пориви – палкі та вознеслі, ніби й не нам волокти цю планиду грузьку. Далі, все далі від нас […]...
32. Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
33. “Зійшлись обоє на багнетах…” Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, – з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди. Зійшлись […]...
34. ІЗ ПОЕМИ “ГАЛІЛЕЙ” – Нехай буде воля твоя, Часе мій, На землі натомленій цій! Комашнинка маленька я На твоїй байдужій руці… Ой, упали […]...
35. “Під блакиттю весняною…” Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля. Був там гроз кривавий подих, дощ топив людей, […]...
36. “Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...
37. МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
38. 1933 Тридцять третя весна У двадцятім сторіччі До людей, навісна, Заглядала у вічі. І в поле повз худий селюк Шукати мерзлу […]...
39. НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих […]...
40. В ОРЛЕАНСЬКОМУ ЛІСІ Щось мотор барахлить: хто такі, хто такі? І мелькають дерева, рівненькі, як свічі. В Орлеанському лісі могили макі Небу пильно […]...