НА ВЕСІЛЛІ

Малий у вишитій сорочці,
він заглядав під всі столи.
Гонорний був, бо старші хлопці
уперше в хованки взяли.

Та надійшла найбільша радість:
настала і його пора,
бо випало йому ховатись.
Йому – ховатись! Гра є гра.

Малий у тлумі многолюднім
тихцем прокрався до музик
і заховався там за бубном –
о, він облюбував тайник!

Музика грає – танець має
свій гик і тик, а він принишк:
того чекає, хто шукає.
А хто? Хай погукає лиш.

На співи танці завернули,
за північ гамір завернув…
Невже ніхто?
Невже забули?
І спати сором.
І заснув.

Коли музика стихла, стухла,
його помітили. Котрийсь
із хлоп’яків прибіг
і з кухля
води линув.
“Устань і вмийсь!”

“Чи, може, цицьки хочеш? Мами
заждався?
Хай ховає в міх!”
І я побитий був словами
отих бешкетників малих.

І за слізьми, як за стіною,
я затремтів од тих образ, –
мов потішались наді мною.
А він
спросоння
усміхавсь.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...

АЗАРТ У карти, так обшмульгані, що аж, засіли пан різник і пан музика. Була спокуса виграшу велика, а за вікном був […]...

“Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...

І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...

НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...

І самоти береговизна і самоти береговизна і ніч докришена в укіс душа привиділась і висне як закривавлений поріз і крихти котяться зпівока категоричні […]...

МИКОЛА ЗЕРОВ. 1937 ці надужито кволі небеса – їх сонна міць навздогадки бісила. яка зима! яка душа красива мій наголос від голосу спаса… […]...

Дівчина знає м’ясо зійшло з води дівчина знає м’ясо зійшло з води холод зайнявся за нами і вкрився бризом холод як пава кигиче устань і йди […]...

“Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...

“Він прибіжить…” Мирославові Небелюкові Він прибіжить. Він буде коло хати на чомусь грати, чимось цоркотати. І ти всміхнешся, вискочиш надвір: – Здоров, […]...

МУЗИКА Я прийду уже з посрібленими скронями, Обважнілий під умовностями й узами, В той завулок з тополиними колонами, Що тече мені […]...

ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...

ПЕРЕД ЯСЛАМИ Перед Твоїми яслами, малий Ісусе, Стоїть багато білих і чорних овець, З якими Ти любиш гратися. З їх кучерів Твоя […]...

ЕЛЕГІЯ ТРОЯНСЬКОГО ВИНА Не клявся – не зрікаюся: люблю… Моя любове, все уже минуло, І надто пізно лізти у петлю І зазирати в […]...

ГОЙ Великий ворожбит живе в Карпатах. Він ще живе. Його назвали – Гой *. Він ще не має права помирати – […]...

“Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...

МІЦЬ Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]...

A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...

І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...

“Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...

“і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...

“Мав би я чорне лице…” Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста […]...

ПРОКИНЬСЬ НАРЕШТІ Олександрові Сизоненку Народе із трипільських запорогів, Древніших за святий Єрусалим, – Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не […]...

МАЗЕПА Не голова у поганім колгоспі (і той має вигоди)… Гетьман! Над Україною булава. І в додачу – царева ласка, У […]...

“Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...

“Хтось грає за лісом на скрипці…” Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То […]...

САМАРИТЯНКА той подорожній не приїхав на балагулі у запорошених сандалях при цямрині сидів і попрохав води – я його скоро позбулася […]...

МАЗЕПА VI Кого це кінь несе у полі З скаженим тупотом у синь? І за конем у далі голі Між довгих трав […]...

ФРАГМЕНТ БАЗАРУ Горобина на голубах, Бички – джерела на лобу, Перевівають глибину. Клинками риба молода Полискує у три ряди. Лежать на лепесі […]...

ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...

БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...

МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...

СТАРИЙ КОЛОДЯЗЬ Стояв на роздоріжжі колодязь древній глибокий, А біля нього журавель дерев’яний високий, Люди з сусідніх дворів в погоду й у […]...

ДОПОТОПНЕ ПРІЗВИЩЕ Прибіг якось до райради Тягнирядно Сава. – Прошу прізвище змінити. Ось моя заява. Бо моє вже застаріло, допотопним стало. Я […]...

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? […]...

СЛОВО МОЄ Не зла жалом – жезлом добра Будь, моє слово, будь! Щоб кожний правий тебе добрав, На подвиг рушаючи в путь. […]...

НЕ ТОЙ ВИНАХІД – Татку, татку! Чуєш, татку! Каже радо син Гордіїв. Я придумав агрегата, Що виловлює злодіїв. Батько глянув на хлопчину, – […]...

“Невже тобі забудеться – колись ми…” Невже тобі забудеться – колись ми, йдучи між полину і сокирок, читали неба сині афоризми, які світилися поміж хмарок? Невже […]...

СОН ПЕРУНА Зростає грім Дніпрових струн, Замурували хмари обрій… Як ніч, нахмурився Перун, – Його обурив сон недобрий, Таке ввижалося йому: Чужий, […]...

“Ніч то вельможна, то тривожна…” Ніч то вельможна, то тривожна, то осоружна, то острожна, то химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи […]...

Related posts: