“Маятник натомився…”

Related posts:

1. “Я натомився від екзотики…” Я натомився від екзотики, Від хитро вигаданих слів, – А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів. Нехай я […]...
2. О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
3. ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...
4. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
5. ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, […]...
6. “Павук снує невтомно сіті…” Павук снує невтомно сіті, Бджола нектар з квіток збирає. Усяк свою роботу має, Своє покликання у світі. І треба всім […]...
7. “Цей сніг іде – такий величний!..” Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]...
8. “За стінами хати шумлять явори…” За стінами хати шумлять явори, У грубі жаріють вуглини. Під вікнами скиглять осінні вітри, Гойдаються перші сніжини. Надходить зима. І […]...
9. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
10. “Одягне ліс навесні шати…” Одягне ліс навесні шати, Найперші квіти одцвітуть. Прийде свята пора кохати, І птиці сім’ї заведуть. І кожна матиме гніздечко, І […]...
11. НАСТРІЙ Друзі мої! Вороги мої! Люде! Яка прекрасна вільна земля! Хай вічно благословенним буде її ім’я! Скільки радощів! Скільки втіхи в […]...
12. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...
13. ЗИМА В хатах які скидалися На крижані печери При світлі каганця Безупинно трудилися Пряхи вишивальниці різьбярі Іконописці сільські ювеліри. Час – […]...
14. КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...
15. ПАВУК Нечитальникам Обравши кут і тиху самотину, Самопосвяті відданий павук З нутра істоти, у лабетах мук, Рождає довгу й срібну павутину. […]...
16. ГАМЛЕТ коли запіли треті півні і помінялись вартові принц гамлет по тугім коліні рукою лагідно провів він плащ одкинувши ласкає точених […]...
17. ЧЕРЕПАШКА Всесвіт – кожна пташка і комашка. Вічністю повита кожна мить. На долоні в мене черепашка, В ній вселенський океан шумить....
18. “Мав би я чорне лице…” Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста […]...
19. КОЛИМСЬКА ВЕСНА Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]...
20. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
21. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
22. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
23. “Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...
24. ПЕРЕПЕЛ І знову вчулися мені – Спів перепела, шелест жита, Ти йдеш у житі, – ти чи ні? ………………………………………. Зима. Сніги. […]...
25. ПРОМЕТЕЙ НА ЗЕЛЕНІЙ СТІНІ Вже давно не було такого світла в цьому домі – сьогодні прийшов до мене вересень й акапунктурою неба проколов мені […]...
26. “Із усіма сміятися і плакати” Із усіма сміятися і плакати – Не все одно, що буть цілком байдужим. …Є в світі речі дуже неоднакові – […]...
27. “Мандрує день за літніми вітрами” Мандрує день за літніми вітрами. Поля… Поля… Не видно ні душі. Село з долини дзвонить криницями, і шарудять пошерхлі комиші. […]...
28. “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
29. БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...
30. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
31. ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
32. “Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...
33. “Моя прекрасна, горда королево…” Моя прекрасна, горда королево, вернімося у наш травневий день, згадаймо черешневі каравели, які пливли у літо молоде. Над нами шелестіли […]...
34. ПОВІТРЯНИЙ ТЕСТАМЕНТ І слава за життя. І сайт із Інтернету. А тільки й слави – те, що ти поет… У золотім паску […]...
35. НА ДОВГИХ КОСАХ На довгих косах срібні зорі І срібний місяць на чолі.. Мені ти снишся винозора, З ласкавим усміхом своїм. Колись ти […]...
36. МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...
37. “Подивіться, мамо, як сади цвітуть…” – Подивіться, мамо, як сади цвітуть. – Ніколи, дитино, в полі справи ждуть. Жаль бодай хвилинку змарнувати всує, День весняний, […]...
38. ПАМ’ЯТІ ДРУГА В п’яту річницю смерті В. Кобилянського Втіхи ні крихти, – а стільки терпінь!.. Душа до одчаю самотня… Ти тільки сон, […]...
39. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
40. НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...