ГОЛУБИМИ ОЧИМА

Related posts:

1. “Очима ти сказав мені: люблю…” Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, […]...
2. ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...
3. Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
4. “По небу блакитнім очима блукаю…” По небу блакитнім очима блукаю За думкою думку туди посилаю; Тону там душею, тону там очами Глибоко, глибоко поміж зіроньками. […]...
5. “Філософе з чарівними очима…” Філософе з чарівними очима, Із добротою в глибині зіниць! Ще є в нас, люба, крила за плечима, Що не дозволять […]...
6. ОЧИМА ТАРАСА Царі Вкраїні викололи очі, Коли вона край битви знемогла. Пішла у світ, як ходять поторочі, Уже ніким – без радості […]...
7. “Не говори печальними очима…” Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова. Чи ти […]...
8. “Бабо Химо, з добрими очима…” Бабо Химо, з добрими очима, Загубились у далекій млі, На край світу з рідної землі Повезли вас у сибірські зими. […]...
9. РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
10. В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
11. У СОФІЇВСЬКОМУ СОБОРІ В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу […]...
12. ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
13. ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
14. АЙСТРИ Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… […]...
15. “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
16. ПІД ЗОДІАКОМ Переважна назва Львівських кав’ярень – “Під левом”, “Під вежею”… Дитя кав’ярень львівських і підвалів, Розвіяне, розгублене дитя, В твоїх очах […]...
17. СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
18. VAE VICTIS Я знемігся, згорів… Моє серце на попіл зотліло. Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде […]...
19. НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
20. В ДАЛИНІ РОДОКРАЮ Мов з первісного племені я – розкошую в лугах, у байраках залитих, заповнених, як водою зеленою – пишною порослю… І […]...
21. БЕЛАЯ СТРАНА Я – в стране, что вечно в белое одета, Предо мной – прямая долгая дорога. Ни души – в просторах […]...
22. “При цих деревах, в цім ладу…” При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]...
23. АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
24. “Листопад, мов квіт, мені запах…” Яблука доспіли, яблука червоні! Максим Рильський Листопад, мов квіт, мені запах, Хоч цвітіння, видиться, позаду. Дня нового піднімаю ляду: Радістю […]...
25. ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
26. СЕНА Сена! Скільки є легенд про неї, Про її принадливу красу… Я іду в платановій алеї, Їй волошку з-над Дніпра несу. […]...
27. ВЕСНА В ТЕХНІКУМІ У весни така уже тематика, Що дівчатам просто залюбки Готувать екзамен з математики В тім саду, де вчать і юнаки. […]...
28. ЧЕТВЕРТИЙ КУТ (Віра, надія, любов. – Ч. 1) О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші […]...
29. “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
30. П’ЯТНАДЦЯТЬ 1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]...
31. ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
32. “Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто…” Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто, А ми повинні небо підпирать. З чужинських стріл вливається отрута У нашу […]...
33. ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...
34. КОЛЯДА Тешуть теслі з срібла сани, стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя боже повезуть. Тешуть теслі з […]...
35. ВІДВІДИНИ – Напевне, й не ждали? А я от прийшла… Добридень, Та й стала На самім порозі. – Оце вам гостинців […]...
36. КОРТЕЛІСИ Дитя з очима, повними розпуки, Кують зозулі, шелестять ліси. Звелись ротфронтом на усі часи У непокорі скам’янілі руки. Б’є метроном. […]...
37. Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...
38. ВАЛЕНТИНУ ЧЕМЕРИСУ Людині, письменнику і громадянину. А яка найкраща риса Валентина Чемериса? Мав багато гарних рис Незабутній Чемерис. От, наприклад, з віку, […]...
39. ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...
40. НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...