КРАСА
Облуплена, обідрана хатина,
Бліда і некрасива в ній дівчина…
Не хочу поглядом дивитись безнадійним –
Краси чуттям шукаю невпокійним.
А що як серце золоте в дівчини?
О, тоді гарно, мабуть, в тій хатині,
Як у раю розкішному, прекрасно,
Приємно, світло, радісно і ясно.
Здається першою красунею дівчина,
І стала пишною облуплена хатина…
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
- “Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...
- “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
- “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
- Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: […]...
- ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...
- ЖЕНИХ Пише студент батькам своїм: “Скоро я женюся. Є у мене наречена. Звуть її Маруся. Чи на вроду вона гарна, сказать […]...
- БЕЗСМЕРТНЕ Упало світло лихтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен […]...
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- КРАСА І ЖИВІТ Корова вийшла вранці на луги. А там весна і пахощі, і квіти Така краса царює навкруги, Що хочеться співати і […]...
- ДІВОЧА КРАСА Б’є джерело з обривчастої скелі, Над ним коріння букове звиса. Прийшло дівча, неначе з акварелі Художника. Явилася яса! Хода така, […]...
- Із вершини Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]...
- “Рим – велич, а Флоренція – краса…” Д-рові Д. Мельникові, меценатові Рим – велич, а Флоренція – краса! Жадав би вік свій провести край Арно, Де по […]...
- ЧУДОДІЙНИЙ БОРЩ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. […]...
- “І в’яне в неволі дівоча краса…” І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]...
- “Краса прозрінь духовних і поривів…” Краса прозрінь духовних і поривів – Мій ідеал, мого життя глибінь. Серед минувших, давніх поколінь Колись такі ж співалися мотиви. […]...
- “Дрімає в мармурі земна краса…” Дрімає в мармурі земна краса. Її різьбар зубилом відкриває, Коли, в обійми беручи безкрає, Ярливий рух палає й не згаса. […]...
- “Краса й любов – як ранішня роса…” Краса й любов – як ранішня роса, Що навмання освіжує левади. Та тільки сонце вийде в небеса – Зникає все, […]...
- “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
- ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...
- КРАЙ КОМІНКА В моїй хатині тепло, сухо, Палають весело дрова; Надворі стогне завірюха, Мов звір голодний завива. І наддає пергу гризоті Та […]...
- КОМЕТА 1 У небі – комета… Над Києвом, Львовом прикмети: Потоншав озоновий шар над столицями І Арктики подих Потягує льодом І […]...
- “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
- ЛІСОВА ФАНТАЗІЯ Коли не спиться, блудний сину, опівночі в хатині лісовій, коли у лісі та один-єдиний, – тоді стаєш ти справді сам […]...
- ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...
- БАЛАДА На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на […]...
- “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...
- АКОРДИ Шукав я в словесному поросі Прозорої рими кришталь. А хтось там, на другому поверсі, Щоранку сідав за рояль. Не відав […]...
- “У мене зранку за дверима…” У мене зранку за дверима Стояла найніжніша рима. Шкреблася, стукала у двері, – Чалапалася на папері, Та я сказав їй: […]...
- ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
- АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...
- “Ой капле, капле вода зі стріхи…” …Зі стріх вода капле, Молодому козакові мандрівочка пхане. (Народна пісня) Ой капле, капле вода зі стріхи: Срібні разочки – сонячним […]...
- ВЕСНА Й ЗИМА Ходив весною я по квітчаній долині, За кожним ступнем зілля урождало сонце. І я згадав, як по зимі в моїй […]...
- ЛЕГЕНДА Було колись в одній країні: Сумний поет в сумній хатині Рядами думи шикував; Вони й “рівнялись”, мов піхота, аж тут […]...
- Як пригощають, їж i дякуй чемно Як пригощають, їж i дякуй чемно, Щоб не казали – ну таке село! Як пригощають друзi, їм приємно. Але як […]...
- ПРОШАК ПІД ЦЕРКВОЮ Мохнатий, мохнатий, патлатий, курлапий та клишавий та чеверногий вилукуваті підігнув під себе ноги й більмом споглядає на сонячну лату. Брудний, […]...
- НІЧНА МІСТЕРІЯ Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяць. Тоді відчула, як спадає з неї одіж і […]...