“На колимськім морозі калина…”

Related posts:

1. ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І […]...
2. ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
3. “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
4. ВЕДМЕДІ Мамі – доньці полонин Мисливці убили в бору ведмедицю – Ведмедю старому горе і жаль: Люди згубили його ведмедицю, Осиротили […]...
5. ЖУЛИН І КАЛИНА. Казка Глухо, тихо доокола, Все в темку щезає, Понад Дністром, понад бистрим Сив туман лягає. Лиш далеко в густих корчах Тлють […]...
6. КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
7. ОЙ, ЦВЕТЕТ КАЛИНА Ой, цветет калина В поле у ручья. Парня молодого Полюбила я. Парня полюбила На свою беду: Не могу открыться, Слова […]...
8. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
9. Жизнь – без начала и конца Жизнь – без начала и конца. Нас всех подстерегает случай. Над нами – сумрак неминучий, Иль ясность божьего лица. Но […]...
10. КАЛИНА НА ТОМУ СВІТІ Я прокинувся на тому світі – На тому боці океану. Так. Чикаго, загодований снігами По зав’язку чи просто лиш по […]...
11. “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
12. МОЛИТВА Ігумен встав. Брати-домінікани Двома рядами вийшли з-за столів, І серце храму – пройняли органи. І морок сам зайнявсь і задзвенів. […]...
13. НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
14. “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
15. ОДНА ПІСНЯ В кінці греблі Шумлять верби… Бува, почуєш пісню і спахнеш Пекучим болем пізньої любові – І от – далечина Твоїх […]...
16. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
17. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
18. ПЕРШИЙ СНІГ Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, в якого серце хворе. Як важко дихати […]...
19. МОНОМАХ Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]...
20. АМУЛЕТ Друже! Бачиш образок на стіні? На картині малій в чорних рамах Захід сонця між дерева лісні Багряніє, снуєсь в темних […]...
21. “Він і нині скрипаль…” Він і нині скрипаль, хоч висихає мозок у кістках, коли стрічає писану, пожеристу, особливо барванину, яка жалить кожного, бо найперша […]...
22. “Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...
23. “Ти сидиш під білим древом…” Ти сидиш під білим древом, Вітер сумно в полі виє, Угорі німують хмари, І туманом небо криє. І вбачаєш гай […]...
24. “Ліси ловитв! Опійні ночі!” Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак […]...
25. РАННІЙ ВІТЕР Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! […]...
26. “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...
27. ЕЛЕГІЯ ПРО ОДНУ НІЧ С. Т. Ніч яка – мов птаха чорне око! Сніг зійшов. Оголена земля темряву глибоку і високу в серце вихиля… […]...
28. ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
29. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
30. “Сім літер, що палають в слові “Україна” Сім літер, що палають в слові “Україна”, Сім літер, що вогнем лягли на Монпарнас, І сім зрадливих куль на вулиці […]...
31. “- Вчителю, що робити? Вчитель на небесах…” – Вчителю, що робити? Вчитель на небесах. Серце шепче – любити, а в голові – гніздо бісиків звивистих, серце, їхнє […]...
32. ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
33. “Пливли ми ввечері лиманом…” Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. Співали пісню ми про […]...
34. “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
35. БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
36. ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
37. ПРИТЧА ПРО ДЕРЕВО СМУТКУ Розкошує син царя Еллади у віночку благородних рис. Чистим злотом ковані палати споглядає нудно Кипарис. Але є у зніженого бога […]...
38. ТЕРЕЛЯ (Балада) Стоять у серпанку смереки, А легінь лежить коло пня, Вчуває, як гул недалекий До нього летить навмання. Спиняються танки сталеві, […]...
39. ЗАЙВИНА Зливаються лінії, сходяться плями; твоє віддзеркалення в тебе ввійшло: злилися очима, зійшлися губами, та виявив зайвим щербате крило. У воду […]...
40. СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...