СОНЕТ
Із Подєбрад до Праги і назад,
Щоб завтра знов полинути, як птиця,
Якій ніде надовго не спуститься,
Якій простір і вітер, а не сад.
Хай вигнання часами у стократ
Бува темніш і тяжче, ніж темниця, –
Іще ясніш і різьбленіше сниться
На чорнім тлі золотоверхий град.
Давно душа подружена з піснями –
І виться б їм над ночами і днями,
Але мудріш од співу німота –
Владніше струн уміє вона звати
У висоту, де світиться мета
І віє дух офіри і посвяти.
Прага, 1929
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 08 Когда была бы верная душа Прославлена, видна как луч во мраке… Но что такое верная душа И где ее венчающие […]...
- САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
- Натюрморт в світоглядовому ростині (сонет) Сікач, селера, миска дерев’яна, В якій зеленоока, в смужку риба. Зіжмакане повітря, дошка груба, Стіл – кінські ніздрі й зернята […]...
- СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 04 Душа моя! Болезни за тобой Пришли, чтобы назначить цену. Так пилигриму нет пути домой Как совершившему измену. Так выйти из […]...
- СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...
- “Сонет – величний пам’ятник хвилині…” Сонет – величний пам’ятник хвилині, Душі об’явлення для проминань Безсмертних днів. На святощі поглянь: Очисні жертви, дива страховинні Чекають сповнення […]...
- СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 13 Что в настоящем из прошлого ты принимаешь? Где начинаются вера, любовь, красота? В сердце отметь своем – где ты, душа […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 06 Кончается пьеса. Настала последняя сцена. Мне небо назначило встречу. Последнюю милю Недолго хромать мне, паломнику, как бы лениво Не передвигал […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- В ОГОРОДІ ХМЕЛИНОНЬКА В огороді хмелинонька Грядки устилає; Промеж людьми дівчинонька О, горько ридає. Що ж хмелина зелененька, Що не в’ється вгору? Що […]...
- “Вбивали поета…” Вбивали поета, затято і вперто. Вбивали – на серці зірки випікали. Вбивали його не з гармат, не мечами – Мовчанням […]...
- МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
- ШЕВЧЕНКО (Сонет) Це – буремно випнуте вітрило, Що човна нестримано жене. Це – велике серце вогняне, Що над степом сонцем засвітило. Стомогутньо […]...
- НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...
- МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, […]...
- СОН ПЕРУНА Зростає грім Дніпрових струн, Замурували хмари обрій… Як ніч, нахмурився Перун, – Його обурив сон недобрий, Таке ввижалося йому: Чужий, […]...
- “Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...
- ОСІННІЙ ВІК Ятрить очі неслухняне, посивіле пасмо кіс… День дівочими піснями відплива за синій ліс. Прощавай, гірка любове! Гасне сонце на лиці. […]...
- ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ Хата стоїть у селі при долині, Сонце біжить за веселу доріжку, Бачу ті очі синії-сині, Рідну, далеку, привітну усмішку. Знав […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...
- “За містом – луки…” За містом – луки, За ними – ліс. За лісом – хата, В якій я ріс. У хаті вікна На […]...
- АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
- СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 02 Я отрекаюсь от себя В Твою, о Боже, пользу. Я был Твой сын и Твой слуга. Тобою был я послан […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 14 Раздави мое сердце, трехликий Господь, Постучи, подыши, посвети, посмотри, Разломай и сожги мою пыльную плоть И сотри в порошок, и […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 16 Отец, послушай, Сын твой передал В наследство мне свою в хозяйстве долю. Вся Троица держала капитал. Владела миром. Завещанье – […]...
- СРІБНИЙ СОНЕТ М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 19 Крайности сходятся вместе, чтоб мне досадить. Ах, постоянна моя к переменам привычка. Клятвы ломаю, хоть знаю – сие неприлично. Сам […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 03 Пусть слезы и вздохи вернутся опять В глаза мне и в грудь мне. Я тратил Их скверно. Теперь о Тебе […]...
- РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
- Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
- ПЕРВЫЙ ФОРТЕПЬЯННЫЙ СОНЕТ Есть книга чудная, где с каждою страницей Галлюцинации таинственно свиты: Там полон старый сад луной и небылицей, Там клен бумажные […]...
- СВІТЛИЙ СОНЕТ Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але […]...