КУДИ ІДУ?
Питають сусідки:
– Миколо, ти звідки
Ідеш і вертаєш на стежку знайому?
– Ой милі сусідки,
Іду я нізвідки,
Іду з комунізму до рідного дому.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)Related posts:
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- “Куди ведеш нас, Господи? Куди?” Куди ведеш нас, Господи? Куди? Рятуй, спаси від злих, немилосердних! Дай поховати рідних, молодих У землю, від морозу тверду. Дай […]...
- ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ Пшениця, і соняхи, гуркіт машин, І терпко, і солодко пахне полин. Минають автобуси, “Татри”, таксі, А я собі тихо іду […]...
- Миколі Вінграновському Творить світ, Миколо, вічне коло, а якщо по-вченому – спіраль. От і перенісся ти, Миколо, на нову небесну магістраль. Та […]...
- ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
- Куди йдемо? Куди йдемо? Куди веде дорога? Вогонь і кров. І захід – як багаття. У відчаї зрікаємося Бога, На ангелах лежить […]...
- “Яка різниця – хто куди пішов…” Яка різниця – хто куди пішов? Хто що сказав, і рима вже готова. Поезія – це свято, як любов. О, […]...
- “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
- “Куди біжить дорога…” Куди біжить дорога, Куди тече ріка, Чому весь час до Бога Знімається рука?.. Кудись біжить дорога, Кудись тече ріка, І […]...
- “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
- 3. ЛЬВІВ Скриплять колеса чорного ридвана. Йдуть круторогі, як ішли віками По цій землі – по цій одвічній рані, Затуленій лавровими вінками… […]...
- ТИ ІДЕШ Ти ідеш. Ти ідеш, за тобою Мої мислі, як тінь, поступають, Вони правлять твоєю ходою, Куди ступиш – твій крок […]...
- МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
- ВУЛИЦЯ МАРІ РОЗ В Парижі, на вулиці Марі Роз, в будинку № 4 з липня 1909-го по червень 1912 року жив В. І. […]...
- “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
- “Ви хочете знати все…” Ви хочете знати все, Що мені миле й немиле: Не милі мені інквізитори Не милі іконоклясти. Любі грецькі маленькі базиліки, […]...
- “Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...
- “Берегами блукаю…” Берегами блукаю По траві-мураві І стежки відкриваю У високій траві. І вертаються ними У дитинства краї – Аж до першої […]...
- ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
- “Щось мене поменшало в природі…” Щось мене поменшало в природі, Щось мені повужчав білий світ… Щось не видно батька на городі, Не виходить мати до […]...
- “Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі?” Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі? У Яловець, Лопушну, Шепіт – на верх який, в село […]...
- СТЕЖКИ Я думаю про стежку. Не про ту, що – навпростець. Не про ту – сміливу, найкоротшу, що пролягла наперекір табличкам: […]...
- ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім […]...
- ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
- ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...
- “Усі пастелі веселиць загарбаю…” Усі пастелі веселиць загарбаю, Бо хочу бути дуже гарною – Зажуреною і веселою, Хмариною й веселкою… Українонька збудила мене рано, […]...
- МОТИВ АЛЕШКОВА Я сльозу зронив би під сурдинку, Та на людях грішно сумувати. Йшли до комунізму, йдем до ринку, Але чим поету […]...
- СКЛЯНА НАМИСТИНА Підходять сусідки до смерекової домовини І нишком кладуть У воскові пальці старої Євдохи Інкрустовану венеціянську барасулю З єдиного разка, що […]...
- МОЛОДИМ СПІВЦЯМ Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам […]...
- “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
- РАДІСТЬ Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом; птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте? Я ж по вулицях крочу, […]...
- ОВІДІЙ Предтеча вигнанців… Подалі, на креси Від рідного дому, праотчих джерел. Це потім гордиться буде Одеса, Який менестрел – той залітний […]...
- “Споминайте, браття милі…” Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – […]...
- “З-за хмарочосу – мати в небесах…” З-за хмарочосу – мати в небесах… Так нібито до мене прихиливсь І довго так допитливо дивилась. Ні зморшки… Ні сивиночки […]...
- ЯК УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він на білий На останній сніг весни, – Налетіли гуси та й сіли В узголів’ї, мов сни. […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- (Уривок із циклу Листи і фотографії) 20 вересня Коханий Тату, чи ти також маєш таке враження, наче ти щось забув, коли виходиш з дому? Бачиш, мені […]...
- “Струнко здіймається дим! Одисей повертає в Ітаку…” Струнко здіймається дим! Одисей повертає в Ітаку. Лози врочисто шумлять. Хлюпає любо вода. Скоро зустріне його дорога Пенелопа. Заскавулить, упізнавши, […]...
- “Ні гожий Майн, ні Райнові щедроти…” Ні гожий Майн, ні Райнові щедроти, Ні косогорів пишнобарвна гра Не нагадають степові широти І не заступлять рідного Дніпра. Я […]...
- “Гей, осокори…” Гей, осокори, Осокори… Позліталися Соколи Та й питають: – Чом ви не літаєте? – Коли б ми літали, По чому […]...