“Як солодко дурманить зарошений жасмин…” (Рубаї)

Related posts:

1. ШІРАЗ Спочили тут навік Гафіз і Сааді, Але витає їх невтомний дух – Поміж троянд, пахущих звирюх, Лунає словом у красі […]...
2. “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
3. “тут сон і сови. солодко. приходь…” тут сон і сови. солодко. приходь. на цілі води папороть і водь. за чайками пливуть підбиті чайки. вітрила, що приспущені […]...
4. “Солодко пахло смілкою сосною…” Солодко пахло смілкою сосною Теплої ночі. Пшенична солома Свіжа у купах – над сонним байраком. Гарно в сосново-солом’янім дусі Двом […]...
5. “Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...
6. ЖАСМИН Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив – не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. […]...
7. ГЛЯНЬ ЇЙ В ОЧІ! Глянь їй в очі! – Пишні вії, Мов озера, обгорнули, Де блищать живі надії, Де страждання потонули. Глянь їй в […]...
8. “Зацвітає жасмин під вікном…” Зацвітає жасмин під вікном, Наче лебідь розпростує крила. Жінка та, що його посадила, Спочиває давно вічним сном. Хто вона і […]...
9. КАСТАЛЬСЬКЕ ДЖЕРЕЛО З Кастальського надпивши джерела, Стою на скелі, серцем проясніла. Мене поймає таємнича мла – Немов прадавні дні загомоніли, Неначе Пітія […]...
10. СОЛОВЕНЯ У липні – лихого, похмурого дня Коли моє серце найбільше боліло, – Мале, жовтороте соловеня На дроті колючому сіло. Хто […]...
11. МАРКО ПРОКЛЯТИЙ Дорога й дорога! Пил континентів В’ївся в облич борозни, Хтось плакав, і виросло море. Розділюй мир І жменю тихих слів, […]...
12. З ЦИКЛУ “БЕЗСОННІ НОЧІ” 1 Лежу вночі – зерниною в ріллі, І в чорній тиші думи проростають, Корінням в серце боляче вростають І радощі, […]...
13. “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
14. ПРЕЛЮДІЯ DES-DUR Гей, снилося мені село весною, Вінки садів, черемхи білі квіти, І кучеряві верби над водою, Шо в тихі хвилі затопили […]...
15. РОБОТА ДУШІ Борисові Олійнику Душа у роботі. Це тиха робота. Це грому важкого далекі розкоти. Це буря незрима. Це злива і град. […]...
16. ДО ГЕТЬМАНИЧА ДАНИЛА Нас, древніх віток, меншає щороку, І давню славу, гойну і широку, Талує плебсом збурена доба. Споконвіків, жадаючи раба, Нас обкрадали […]...
17. “Смуглявий і стрункий. А золоте волосся…” Смуглявий і стрункий. А золоте волосся на вітрі шелестить і плеще за плечем… То заглядає день міський і стоголосний у […]...
18. “Я вийму суворий жереб…” Я вийму суворий жереб Німого навік буття, І мій пересохлий череп Простору замкне виття. І кості мої мандрівні Зупинять похід […]...
19. СУНИЦІ Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить; У буйних травах плутаються ноги. Отак […]...
20. “Вийду у місячну ніч за ворота…” Вийду у місячну ніч за ворота: Що там в тумані, на обрії – хто там? Поле ряхтить, і не видно […]...
21. “Що Ви щоночі лягаєте…” Що Ви щоночі лягаєте В холодне, самотнє ложе, Друже, це Ваша власна провина. Бо я, повірте, ніколи Не йду до […]...
22. “Де ви, де ви, ставні тополі…” Де ви, де ви, ставні тополі, Кольорові струмки зела? Обвівайте ненатлі болі З вогняного мого чола. Де ви, де ви, […]...
23. “Кохалося-любилося…” Кохалося-любилося, Ще б трохи – й зацвіло… А тут взяло й зломилося При корені стебло. Давно лишив позаду я Воєнні […]...
24. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
25. ДО ЖИТТЯ Прихилля серця, мови любота, – з твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, я маю все, і навіть гіркота, щоб смак […]...
26. “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
27. ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
28. СОЛО Лягла горілиць у траві: – Займи мене, любий, займи. Лягла у високій траві, Сказала: – Тобі я належу… Як солодко […]...
29. Рушник півень чорний червоне гроно клює і півневі тому солодко-солодко а півень червоний чорне гроно клює і півневі тому гірко-гірко...
30. “Чудовні очі весняної ночі…” Чудові очі весняної ночі Так любо з неба землю озирають: Тебе зробили любощі мізерним, Вони ж тебе й угору підіймають. […]...
31. “В полиново-білейській купаюся гіркоті…” В полиново-білейській купаюся гіркоті, Аж у горлі пече… Аж стискає натруджене серце, І зелені діброви, і бані церков золоті Випромінюють […]...
32. МАЗЕПА XVIII Мазепа дума, як на крицю Знайти ще дужчу силу – гнів… Щоб будувать свою столицю, Петро все просить козаків. Вони […]...
33. СПОГАД Це, певно, старість все частіше мене в минуле порива… Світанку тополина тиша Й молитви матері слова. Хвилююче й незрозуміле оте: […]...
34. ПОБРАТИМОВІ, посилаючи єму пісні українські (Дума) Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері […]...
35. Наше кохання наше кохання подерте на зустрічі і клапті випадкових днів що тріпочуть залякано на вітрі шукаючи пристані у наших тілах...
36. “Ця коротка, дуже довга дорога…” Ця коротка, дуже довга дорога – у довжину чекання,. І я, мов самотнє дерево під травневим морозивом, таким недоречним, як […]...
37. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
38. СЬОГОДНІ 1. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? – і легіт: прийду – Медоносним зітханням – […]...
39. Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
40. СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...