Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ДО ГЕТЬМАНИЧА ДАНИЛА

Нас, древніх віток, меншає щороку,
І давню славу, гойну і широку,
Талує плебсом збурена доба.
Споконвіків, жадаючи раба,
Нас обкрадали Польша і Росія,
Щоб дух малів, щоб згага гречкосія
Пекла на лоні втрачених полів.
Та ще не меркне велич королів
Поверх безладдя, колоту й розбрату,
Ще зрить надхненно мудрість маєстату,
Ще Альбіону ковані щити
Стоять – як стяги ладу й правоти.

1954

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


ДО ГЕТЬМАНИЧА ДАНИЛА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)