ВОРОН
Це ти в коливнім пирію,
Що гнуться, як хвилі дніпрові,
Уперше в пилявськім бою
Напився варшвської крови?
Мазепу в нерідні краї
Це ти супроводив і крякав,
Тамуючи сльози свої,
Крильми розтинаючи мряку?
Це ти, щоб кріпити кістки,
На гуманській грівся пожежі;
І, в дим поринавши їдкий,
За Гонтою злякано стежив?
Повідай мені, чи не ти
Вістив неспромогу Петлюрі,
Коли валували фронти
І банди літали в алюрі?
Тепер на могилі сидиш,
Обпершись на крила схололі,
І бомбами сповнену виш
Обводиш очима поволі.
О вороне, свідку старий
Віків громового похмілля!
Куди запровадить вітри
Твоє вузвувате окрилля?
Не синє безмежня долин,
Не засвіти неба-розмаю, –
Нехай український полин
Останки твої поховає!
1944-1950
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
- ВОРОН Мчить теля від зляканої квочки, Де трава розхлюпала курчат, А за ним крізь сині молоточки – Татове і мамине дівча. […]...
- ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
- “Вороне, чому ти чорний…” – Вороне, чому ти чорний? – Я у ворона спитав. – А щоб ти блакить небесну Іще більше цінував. – […]...
- ГУЛЯЛИ Гуляли. Гуслі розривались, Гули цимбали, бас ревів, Як вихор, легіні літали, Кружок дівчат, як мак, лелів. Й мене тягли вни […]...
- “Гей, осокори…” Гей, осокори, Осокори… Позліталися Соколи Та й питають: – Чом ви не літаєте? – Коли б ми літали, По чому […]...
- СЛУХНЯНА ДОНЯ Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та […]...
- “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
- ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...
- ПАМ’ЯТИ ТРИДЦЯТИ На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по […]...
- “Шануймо кельтів за прадавній Стир…” А. Власенко-Бойцун Шануймо кельтів за прадавній Стир І таврів за Дунай, Дніпро й Дністер, Таємні назви і Дінця, і Дону! […]...
- “годі…” годі віслюком із замотаними очима день за днем рік за роком ходити колом тягти воду на чужі плянтації вдячна за […]...
- АТАВІСТИЧНЕ Б. Мозолевському Себе впізнав я в скитській пекторалі, Що ти в Товстій могилі відкопав. Під сонцем хлюпав повноводий став, І […]...
- СКІФСЬКА БАБА Ми тебе поставили на виднім – Це не там, де ти була колись! – Нагаласувались по обіді, А по чарці […]...
- ВЕРТЕП 1. його душа бліда так само не вміє очі відвести від одержимої осанни напівзабутих палестин над ними червлять кучеряві дими […]...
- ОБРУЧКА В ПОЛІ Проростають сніги, вруняться білою озиминою: то сяє в полі трилистому, наче триранному, тобою забута обручка на пальці. І вже ні […]...
- ЕПІТАФІЯ ПОЛЯГЛИМ КОНЯМ Будуть прийшлі пости по згаслій плакати бурі, вічну хвалу голосити впалим в алюрі; будуть водити туристів, де Ніке кам’яностопа проходить […]...
- РОЖА В неділеньку вранці Ідуть новобранці, – А мій милий чорнобривий У білій катанці. – Чекай, милий хлопче, Най припну ти […]...
- З-ЗА ДУНАЮ Олександрі Михайлівні К Покину, покину Чужую чужину Та на Україну Соколом полину. Ой хто ж мене дома Щиро привітає, Любо […]...
- “Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий…” Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий, що сидиш на роздоріжжі і співаєш у віках!.. Гей, Остапе Вересаю, вчора сущий, нині […]...
- 1. НІЧ Ось тобі, вбога пуста голова, перше знамення Різдва – снігу добув ти для білих поем, вітру черпнувши плащем. Крила не […]...
- ЗАЙВИНА Зливаються лінії, сходяться плями; твоє віддзеркалення в тебе ввійшло: злилися очима, зійшлися губами, та виявив зайвим щербате крило. У воду […]...
- “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
- СТАРОВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає […]...
- “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
- Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
- “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...
- ВІТРЯК На обрії старий вітряк Здіймає в небо крила. Злетіти хоче, неборак, – Піднятися несила. По груди в травах і житах […]...
- ПСАЛТИРНА ПСАЛЬМА Народе мій, ясирнику татарський, Невольнику турецький найдорожчий! Народе мій, єхидний панський слуго І польської герою темний слави! Народе мій, недоуку […]...
- “Відмикаю світанок скрипичним ключем…” Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день – як нотну сторінку вічності. Що сьогодні? […]...
- СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- ПОДЕРТІ ПІСНІ 1. спомини розлуки розписані на голоси самотніх тіл пісня про любов – безслівна спомини розлуки поділені на образи повзучих мрій […]...
- БАРАБАН ПЕЧАЛІ Очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Руки в траві розкинуті, вогкі долоні в долонях моїх. Очі твої свічада, […]...
- “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
- ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
- “Я тут колись ганяв м’яча на площі…” Я тут колись ганяв м’яча на площі, Якщо не в будні, то в неділні дні. Тепер вибоїн горбики брудні Й […]...
- СПАРТА Славлю тебе, Запорожжя предвічна прамати, Славлю твій соняшний пил, Бронзу списів, що літали в бої переймати Ворога з бурих кобил! […]...
- ЗЕМЛЯ Люба земле, европейська вітчизно! Кров’ю метелик фарбує крила, сівши на квіти твої, Кров спориняє пащі тюльпанів, Грає зорями в сплетах […]...
- МОЛИТВА ПРИРОДИ Великий боже, отче й творче світу! Ти чуєш, як тебе в роспуці зву. Чи то ж бо призовеш мене к […]...