Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ШІРАЗ

Спочили тут навік Гафіз і Сааді,
Але витає їх невтомний дух –
Поміж троянд, пахущих звирюх,
Лунає словом у красі й принаді.

Хто не здавався велемудрій зваді,
Коли касида чарувала слух,
Коли газель підносила, як пух,
На високості, віддані відраді?

Не подолав жорстокий Чінгісхан,
Ні владар Делі солов’їних злетів –
Дзвенять вікам “Диван” і “Гулістан”.

Читачу вірний, пошануй поетів,
Облиш ніщоти і в житті хоч раз
Відвідай житла солов’їв – Шіраз!

Шіраз, 12 листопада 1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШІРАЗ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)