РАНОК

Related posts:

1. ЇЇ ПРИХІД Я милувався вербами в громадді, Турботи будня звівши нанівець, ЇЇ чекав – і рвався мій терпець Окрай кущів на запашній […]...
2. “Ще ранок лиш…” Ще ранок лиш. Нічого ще не гасло, та бубнявіє чорна горошина – Рядки у віршах, як порожні ясла: сегорік не […]...
3. ЗИМНІЙ РАНОК Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба […]...
4. ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...
5. Овальний всесвіт овальний всесвіт усі дороги за міріяди світляних років повернуться до первісної точки свого начала а небо у серцевині людській де […]...
6. РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...
7. “Де Златопіль, і Виска, й Хмельове…” Де Златопіль, і Виска, й Хмельове Купають зорі в лугових криницях, Моє дитинство вічно тут живе Із чистим дивосвітом у […]...
8. НІЧ Я радо несу під білим крилом Свої скарби таємні: Камінні квіти невилитих сліз. (Як прибій регочеться в грудях). Розцвітає сузір’я. […]...
9. РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...
10. РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...
11. “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
12. III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
13. РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...
14. РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...
15. ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...
16. СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...
17. “Тебе впритул – до костей – обікрали…” Тебе впритул – до костей – обікрали, Пограбували всі свої скарби, Що від нестями, сорому й ганьби Горять стидом сибіри […]...
18. “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
19. ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
20. “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
21. Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, живі пісні загиблих на світанні, полеглих […]...
22. “Ніч западається. Крикне криком ранок…” Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, […]...
23. РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...
24. ЖІНКА ІДЕ В САД Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, […]...
25. РАНОК (“Його зозуля на крилі принесла…”) Його зозуля на крилі принесла І птаство будить у гаї “ку-ку”, Рибалка-вітер променисті весла Занурює у повінь гомінку Густих ланів, […]...
26. І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...
27. ВОГНЕННИЙ КУЩ Вогненний кущ горів не тільки на Хориві, Із кожного куща лине Господня мова, Якщо людина в найсвятішому пориві її послухати […]...
28. Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...
29. Кохання день! Кохання день! Не нiч, це – не злодiйство! Це свято духу, тiла i бажань! Це насолоди фантастичне дiйство, Коли кохання […]...
30. ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...
31. ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
32. УБОГИЙ КВІТНИК Смеркає троянда, коли Запалиться дикий будяк Фіялковим вогнем. І терен, що тільки ловить Сполоханих сарн, приніс Терпкосолодкий тягар. Розхідник – […]...
33. ДУБОК Чи лютим вихором нічним, чи ласим пальчиком липким – був зірваний і став нічим дубок маленький, три листки. Він сохнув, […]...
34. ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
35. “Світе мій, як це просто, майже буденно…” Світе мій, як це просто, майже буденно – земля під кущами затвердла від тісноти давно, певність під спиною маєш і […]...
36. ЗА ЛІЛІЄНКРОНОМ Гей, чи заглянеш ти коли В світ моїх дум? Чи він розжарить грудь твою, Зворушить ум? Може, в далекий підеш […]...
37. ЦВЕТЫ Цветы росли в оранжерее. Их охраняли потолки. Их корни сытые жирели и были лепестки тонки. Им подсыпали горький калий и […]...
38. ТАЖ МАГАЛ Злітає в небо Таж Магал – Як гін вогню, як сяйва шквал. Втілившись ревно в білий мармур, Дзвенить окрилений хорал. […]...
39. ДОЗРІВАННЯ Синові Богдану Так, на межі весни і літа Вже не співають солов’ї, – У гніздах підростають діти І клопоти у […]...
40. ГОЛОС Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]...